Четверта промислова революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Четверта промислова революція (англ. The Fourth Industrial Revolution[1][2], також англ. Industry 4.0, нім. Industrie 4.0[3], укр. Промисловість 4.0[4]) — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес[5].

Термін був визначений як «збірне поняття для технологій і концепцій організації ланцюжка створення додаткової вартості» із використанням кіберфізичних систем, Інтернету речей, Інтернету послуг, Розумних заводів[6]. Фаза промислової революції, яка характеризується злиттям технологій, що розмиває межі між фізичною, цифровою та біологічною сферами[7].

Промисловість 4.0 дасть змогу збирати та аналізувати дані з різних машин, забезпечуючи більш швидкі, більш ефективні та більш гнучкі процеси виробництва товарів вищої якості за зниженими цінами. Також вона викликала появу абсолютно нових бізнес-моделей, які сприятимуть радикально новим способам взаємодії в ланцюжку вартості[8].

Історія[ред. | ред. код]

Перша промислова революція призвела до переходу від ручного до механізованого виробництва через використання парового двигуна, Друга промислова революція спричинила перехід до масового виробництва, через використання електродвигуна і конвеєра, Третя промислова революція призвела до переходу на автоматизоване виробництво через використання комп'ютерів та інформаційних технологій[6][7][1][2][4].

Вперше термін «Industrie 4.0» став відомим у квітні 2011 року, коли на Ганноверському ярмарку група «Industrie 4.0» виступила з ініціативою підвищення конкурентоздатності німецької економіки[3][6].

Складові[ред. | ред. код]

У роботі «Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios» авторами було визначено такі ключові складові Промисловості 4.0[6]:

  1. Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяють спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
  2. Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
  3. Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
  4. Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

Основи проектування[ред. | ред. код]

Є шість ключових принципів проектування Промисловості 4.0[6]:

  1. Взаємодія (англ. Interoperability) — спільна діяльність різних виробничих систем.
  2. Віртуалізація (англ. Virtualization) — можливість кіберфізичної системи спостерігати за фізичними процесами.
  3. Децентралізація (англ. Decentralization) — планування і керування виробничим процесом без втручання центру.
  4. Режим реального часу (англ. Real-Time Capability) — збір й аналіз виробничих даних у режимі реального часу.
  5. Орієнтація на поточне обслуговування (англ. Service Orientation) — створення продукту, виходячи із побажаннь кожного окремого клієнта.
  6. Модульність (англ. Modularity) — пристосування до зміни вимог через забирання чи додавання окремих виробничих модулів.


Становище в Україні[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік в Україні на цю тему почали говорити, але ще поширювалася плутанина в термінології, підміна понять, змішування до купи всіх «модних» слів[9]. У 2020 був реалізований проект в Інтерпайп.[10] У сільському господарстві впроваджується точне рільництво — коли використовуються супутникові знімки, дрони та безпілотні трактори.[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Klaus Schwab (14 січня 2016). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond (англ) . World Economic Forum. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  2. ↑ а б Клаус Шваб (10 червня 2016). Четверта промислова революція: як до неї готуватися (переклад). Національний університет біоресурсів і природокористування України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  3. ↑ а б H. Kagermann, W.-D. Lukas, W. Wahlster (1 квітня 2011). Industrie 4.0: Mit dem Internet der Dinge auf dem Weg zur 4. industriellen Revolution (нім) . VDI nachrichten. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 30 січня 2016.
  4. ↑ а б Фабіан Шмідт, Захар Бутирський (8 квітня 2013). Ганноверський ярмарок: інтернет зливається з заводом. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  5. ↑ Олександр Крамар (15 квітня 2016). Погляд із периферії. Український тиждень. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
  6. ↑ а б в г д Mario Hermann, Tobias Pentek, Boris Otto (2015). Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios: A Literature Review (PDF) (англ) . Technische Universitat Dortmund. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  7. ↑ а б Klaus Schwab (12 грудня 2015). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond (англ) . Foreign Affairs. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  8. ↑ Bondar, Kateryna (9 листопада 2017). What is in reality Industry 4.0?. InnovaCima (амер.). Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  9. ↑ Олег Михайлов (06 березня 2017). INDUSTRY 4.0 – як уникнути плутанини та об’єднатись. АППАУ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 02 жовтня 2020.
  10. ↑ Світові тенденції Індустрії 4.0 на 2021 та їх вплив на Україну [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.], Індустрія 4.0 в Україні, 7 січня 2021
  11. ↑ Безпілотні трактори. Коли вихід в поле? [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] traktorist.ua, 2.03.2020

Джерела та література[ред. | ред. код]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Четверта_промислова_революція&oldid=41507289