Святополк-Четвертинські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб князів з «Бесід св. Івана Золотоустого» 1623 pоку

Святополк-Четвертинські, або Четвертинські — руський (український) князівський рід, що походив від Турово-Пінських або Волинських (удільних) Рюриковичів, відомий з кінця 14 століття (кн. Олександр Четвертинський, 1388).

Історія

[ред. | ред. код]

У 15 — 16 столітті відокремилися 2 лінії роду Святополк-Четвертинських: на Старій Четвертні й на Новій Четвертні. У 16 ст. Святополк-Четвертинські володіли великими маєтками в Україні (Волинь, Брацлавщина) та у Білорусі. Згодом деякі їх гілки прийняли католицьку віру, але більшість і перед тим, і пізніше залишалася православними й ревними оборонцями прав православної церкви, а дехто був високим її достойникам, зокрема Гедеон. Святополк-Четвертинські заснували чоловічий і жіночий монастирі та друкарню у Старій Четвертні й монастир у Новій Четвертні.

Відомі представники

[ред. | ред. код]

У XVI Столітті

[ред. | ред. код]

Гілка Старої Четвертні

[ред. | ред. код]

Відоміші Святополк-Четвертинські з лінії на Старій Четвертні, сини

Гілка Нової Четвертні

[ред. | ред. код]

Визначнішими представниками лінії Святополк-Четвертинських на Новій Четвертні були:

  • князь Яцько, син Андрія, брат Остафія
    • князь Степан Святополк-Четвертинський (народився близько 1575 — помер 1655) — підкоморій Брацлавський, учасник відновлення православної ієрархії 1620 року, один з чільних репрезентантів української православної шляхти, що визнала зверхність Війська Запорозького. Його сини:
      • князь Ілля (пом. 1640/1641) — ротмістр кварцяного війська, воював у 1620—1630-х років проти козацьких повстанців;
      • князь Микола (пом. 1659) — свояк гетьмана Івана Виговського, був каштеляном Мінським
      • Януш (пом. Тульчин, 1648), дружина — Софія Чурило, донька Миколая
      • Стефан

Протягом 18 ст. князі Святополк-Четвертинські з цієї лінії обіймали уряди каштелянів і підкоморіїв в Україні й Білорусі. Зокрема, князь Олександр — підкоморій брацлавський († 1769), був видатним діячем Барської конфедерації. Ця гілка князів Святополк-Четвертинських, які стали католиками наприкінці 17 — на початку 18 ст., володіла великими маєтками на Волині й Поділлі до 20 століття.

ХХІ століття

[ред. | ред. код]

Володимир князь Святополк-Четвертинський (1837-1918)

  • Северин Францішек Святополк-Четвертинський (Варшава 18 квітня 1873 – Единбург 19 червня 1945), депутат російської Думи 1906, польського Сейму 1919–1935), в’язень концтаборів Бухенвальд і Освенцим.
  • Софія княгиня Святополк-Четвертинська (1875-1937); вийшла заміж у 1897 році за Владислава графа Замойського.
  • Людвіг князь Святополк-Четвертинський (Варшава 12 січня 1877 - Освенцім 3 травня 1941). У 1906 році одружився в Римі з княжною Розою Радзивіл (1884-1949). Загинув у концтаборі Аушвіц у Польщі.
    • Андрій Святополк-Четвертинський (1911-1939). Розстріляний совєтами разом із дружиною близько 20 вересня 1939 року в Скідельському лісі.
    • Георг (Єжи) Святополк-Четвертинський (1907-1977); одружився з графинею Розою Золтовською (1909-1997). З 1939 по 1946 рік перебував у німецьких і російських тюрмах чи концтаборах.
      • Михайло Святополк-Четвертинський (Варшава, 1938), бельгійський дипломат у Бангладеш, Нігерії, Бразилії, Лівані та Португалії.
        • Олександр Володимир Святополк-Четвертинський (27 грудня 1975), кінорежисер. Він одружився з Крістін Рене Гаррінгтон.
        • Костянтин Святополк-Четвертинський (20 лютого 1978), фотограф. 2012 року одружився з принцесою Паолою Марією Сапігою-Розанською (Лондон, 27 квітня 1983 р.), донькою князя Сапіги-Розанського та принцеси Христини Бурбон-Браганзькою, правнучки імператора Петра II Бразильського.

Четвертинські в літературі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nieć J. Czetwertyński-Światopełk Felicjan (ur. ok. 1745) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 361. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]