Четін Алтан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Четін Алтан
тур. Çetin Altan
Народився 22 червня 1927(1927-06-22)[1]
Стамбул, Туреччина
Помер 22 жовтня 2015(2015-10-22)[1] (88 років)
Стамбул, Туреччина
Поховання
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Діяльність політик, автор, письменник, журналіст
Alma mater Галатасарайський ліцей і юридичний факультет Анкарського університетуd
Мова творів турецька[2]
Партія Робітнича партія Туреччиниd
У шлюбі з Solmaz Kamurand
Діти Ahmet Altand і Mehmet Altand
Нагороди

CMNS: Четін Алтан у Вікісховищі

Четін Алтан (тур. Çetin Altan 22 червня 1927, Стамбул — 22 жовтня 2015, Стамбул) — турецький письменник, журналіст і лівий політичний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Його батько Халіт був адвокатом. Мати Нурхан була кримського походження. До семи років майбутнього письменника називали ім'ям Алтан. У 1934 році в Туреччині схвалено закон про прізвища, який зобов'язує всіх, хто не мав прізвища, взяти його. Батьки Четіна Алтана взяли прізвище Алтан, а ім'я сина змінили на Четін[3].

У вісім років вступив до Галатасарайського ліцею. Під час навчання Алтан, за власним висловлюванням, відчував самотність. Потім навчався на юридичному факультеті Анкарського університету[3]. Після закінчення університету почав писати. За словами Алтана, він вирішив стати письменником, а не дипломатом, як хотів його батько, тому що хотів «уникнути самотності»[3].

Публікував поеми та оповідання у виданнях «Çınaraltı», «Varlık», «İstanbul» і «Kaynak». Його перша книга «Üçüncü Mevki» видана у 1946 році. Також працював журналістом, вів колонки у виданнях «Halkçı», «Tan», «Акшам», «Міллійєт», «Yeni Ortam», « Hürriyet», «Гюнеш» і «Çarşaf»[3].

У 1959 році за пропозицією Абді Іпекчі почав вести колонку у «Міллійєт».

Після вбивства студента Турана Емексіза при розгоні поліцейськими демонстрації проти правлячої Демократичної партії і державного перевороту, скоєних у Туреччині в 1960 році, почав займатися політикою. У 1965 році він обраний членом Великих національних зборів від Робітничої партії[3].

Відомий своїм гострим язиком. За статті його понад 300 разів намагалися притягнути до суду, тричі заарештовували і двічі саджали до в'язниці[3]. Депутати від Партії справедливості Сулеймана Деміреля навіть били його.

У вересні 2015 року його доставлено в лікарню при медичному факультеті університету Фатіх після того, як були виявлені хронічне обструктивне захворювання легень, дихальна недостатність, сепсис, бронхоектатична хвороба і пневмонія. Четін Алтан помер 22 жовтня 2015 року о 11:05 за місцевим часом від дихальної недостатності, що настала внаслідок пневмонії і септичного шоку[4][5].

Похований 23 жовтня 2015 року на кладовищі Зінджирлікую[6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У першому шлюбі був одружений з дівчиною Керіме, яка була родом з Іраку[7][8]. У Четіна і Керіме народилося троє дітей: Ахмет (нар. 1950 року), Мехмет (нар. 1953 року) і донька Зейнеп (померла в 1991 році)[7].

1969 року Четін Алтан одружився вдруге. Його другою дружиною стала 41-річна Солмаз Камуран, для якої це теж був другий шлюб. Камуран стала редактором Алтана[9]. Незадовго до смерті Четіна Алтана подружжя розлучилося[10].

Творчість[ред. | ред. код]

У своїх працях Алтан критикував соціально-політичну ситуацію, що склалася на той момент у Туреччині. Чимало його творів містять автобіографічні елементи.

Низку його творів перекладено на французьку мову[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д е Oğhan, Şehriban (22 жовтня 2015). Çetin Altan hayal ettiği ülkeyi göremedi. Hürriyet (Turkish). Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  4. Renowned Turkish columnist Cetin Altan dies. Anadolu Agency. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 22 жовтня 2015. 
  5. Duayen gazeteci Çetin Altan hayatını kaybetti. Hürriyet (Turkish). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  6. Çetin Altan toprağa verildi. Hürriyet (Turkish). 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  7. а б Bir aydının yol hikayesi. Milliyet (Turkish). 11 вересня 2008. Процитовано 26 жовтня 2015. 
  8. Çiçek, Nevzat (17 серпня 2014). Irak Cumhurbaşkanı Fuat Masum bakın hangi yazarın akrabası. Timeturk (Turkish). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 26 жовтня 2015. 
  9. Sönmezışık, Büşra (17 лютого 2013). İlişki kurmak kolay aşık olmak zor. Yeni Şafak (Turkish). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 26 жовтня 2015. 
  10. Hayat arkadaşı evi terk etti! Çetin Altan'a kim bakıyor?. Gazeteciler (Turkish). 23 березня 2015. Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015. 
  11. Altan, Cetin (фр.). Librairie Compagnie. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.