Чехословакізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор Чехословаччини
Томаш Масарик — один з головних представників чехословакізму

Чехословакізм (чеськ. Čechoslovakismus, словац. Čechoslovakizmus) — ідеологія, яка проголошувала, що на північних територіях колишньої Австро-Угорщини живуть «чехословаки», а не чехи та словаки. Ця ідеологія стала основою для створення в 1918 держави Чехословаччина. Ця доктрина була закріплена в Конституції Чехословаччини в 1920. Статистика часів Першої республіки (1918-1938) згадує саме «чехословаків», а не «чехів» та «словаків»

Населення[ред. | ред. код]

Народи Чехословаччини, 1930

Національний склад Чехословаччини, 1921[1]


Все населення 13 607 385
Чехословаки 8 759 701 64,37 %
Німці 3 123 305 22,95 %
Угорці 744 621 5,47 %
Русини (українці) 461 449 3,39 %
Євреї 180 534 1,33 %
Поляки 75 852 0,56 %
Інші 23 139 0,17 %
Іноземці 238 784 1,75 %

Після Другої світової війни[ред. | ред. код]

Не всі жителі Чехословаччини підтримували цю ідеологію. Коли перед Другий світовою війною Чехія була окупована Німеччиною, то на території Словаччини утворилося незалежна словацька держава. Після Другої світової війни Чехословаччина знову об'єдналася, але ідеологія «єдиної нації» повністю відновлена не ​​була.

Кінцем цієї концепції стала Конституція 1960, що проголосила Чехословаччину федерацією двох національних республік.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Škorpila F. B.; Zeměpisný atlas pro měšťanské školy; Státní Nakladatelství; second edition; 1930; Czechoslovakia (geograpfical atlas for primary schools from 1930)