Чех (князь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чех
Йозеф Матхаузер, Чех на горі Ржип.
Лях і Чех

Чех (лат. Bohemus, чес. Čech) — легендарний прабатько чехів.

Вперше згадується в хроніці Козьми Празького як Богемус. Автор у своїй праці не подав жодної інформації про його родину і походження. Він із своїм племенем осів на незаселених землях і заснував державу, назвавши її своїм іменем. Хроніка розповідає, що Чех заснував своє місто на горі Ржип, де також було капище (богів і ритуали вони принесли із своєї батьківщини).

За Космасом, після Богемуса влада перейшла до Крока, що був його сином (так пише Градісте-Опатовіцький (Hradiště-Opatovice) літопис. Хроніка Даліміла вказує на те, що Богемус прибув до чехів разом із дружиною і 6 братами з Каринтії, звідки його вигнали за вбивство. Літописець Вацлав Гаєк провів підрахунки, за якими Богемус зі своїм плем'ям осів у Чехії в 644 році.

Нарешті, Великопольська хроніка зазначає, що Чех був молодшим братом Ляха і Руса, і прибули вони із Паннонії. В пізнішій, чеській версії, цієї легенди, Рус уже не згадується.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Strzelczyk Jerzy, «Mity, podania i wierzenia dawnych Słowian», «Rebis», Poznań, 2007, ISBN 978-83-7301-973-7