Чечевиця велика
| ?Чечевиця велика | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Підклас: | Кілегруді (Neognathae) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Рід: | Чечевиця (Carpodacus) |
| Вид: | Чечевиця велика |
| Біноміальна назва | |
| Carpodacus rubicilla (Guldenstadt, 1775) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Carpodacus rubicilla |
 Віківиди: | Carpodacus rubicilla |
 EOL: | 45515885 |
 ITIS: | 559071 |
 МСОП: | 22720610 |
 NCBI: | 589915 |
Чечевиця велика[2] (Carpodacus rubicilla) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae).
Ареал розірваний, складається з трьох окремих ділянок.
Перша розташована на Кавказі (частини території Грузії, Азербайджану та Росії). На західному Кавказі трапляються рідкісні випадкові пари.
Друга включає гори Алтай, Саяни, Танну-Ола, Хангай (територія російських республік Алтай і Тива, Синьцзян-Уйгурського автономного району Китаю, західної Монголії). Взимку мігруючі птахи можуть траплятися й у східному Казахстані.
Найбільшу частину ареалу становлять гірські країни Середньої та Центральної Азії: Джунгарський Алатау, Тянь-Шань, Памір, Гіндукуш, Каракорум, Гімалаї, Тибет, Куньлунь, Нань-шань.
Населяє відкриті простори з трав'яною рослинністю, зокрема гірські луки, які знаходяться вище смуги лісу.
Тіло сягає 20 см завдовжки та вагою 60 г. У самця в шлюбному вбранні голова, поперек, надхвістя і весь низ тулуба темно-рожеві або рожево-червоні, на голові дрібні білі цятки, на волі, грудях і боках тулуба білі плями; спина, крила і хвіст бурі; дзьоб міцний, світло-бурий; ноги бурі; у позашлюбному оперенні рожево — червоний колір тьмяніший. Самиця сірувато-бура, з темними рисками.
- ↑ BirdLife International (2012). Carpodacus rubicilla: інформація на сайті МСОП (версія 2012.1) (англ.) 16 липня 2012
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Птицы Советского Союза / Том V. // Под общей редакцией Дементьева Г. П. и Гладкова Г. А. — Москва: «Советская наука», 1954. С. 249–253.
- Захидов Т. З., Мекленбурцев Р. Н. Природа и животный мир Средней Азии. Позвоночные животные / Том 1. — Ташкент: «Ўқитувчи», 1969. С. 419.
- Бёме Р. Л., Кузнецов А. А. Птицы лесов и гор СССР: Полевой определитель. Пособие для учителей. — 2-е изд. — Москва: «Просвещение», 1981. С. 105.
- Кузнецов Б. А. Определитель позвоночных животных фауны СССР / Часть 2. — Москва: «Просвещение», 1974. С. 247.
- http://www.sevin.ru/vertebrates/index.html?birds/685.html [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
