Чеченська Республіка Ічкерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеченська Республіка Ічкерія
чеч. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö
Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь
Чечено-Інгушська АРСР Flag of Chechen-Ingush ASSR 1978.svg
8 червня 1991 [1] – 
6 жовтня 2007
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
(чеч. «Ӏ Marşo ya joƶalla !»)
(укр. « Свобода або смерть!»)
Europe Location Chechen Republic of Ichkeria.svg
Чечня на карті Кавказу


Столиця Джохар (Грозний)
Мова(и) чеченська, російська[2]
Релігія Іслам
Площа Невідомо [3]
Населення Немає даних
Історія
 - Прапор ЧІАССР (1978—1991) Розділ ЧІ АРСР на Чеченську Республіку та Республіки Інгушетія. 1991
 - Прапор ЧРІ Проголошення ЧРІ і її фактична незалежність. 8 червня 1991
 - Прапор ЧРІ Перша чеченська війна 11 грудня 1994 - 31 серпня 1996
 - Прапор ЧРІ Підписання Хасав'юртовських угод. 31 серпня 1996
 - Прапор ЧРІ Початок Другої чеченської війни. Окупація ЧРІ російськими військами. 25 серпня 1999
 - Прапор Вілайяту Нохчийчоь Проголошення Імарату Кавказ. ЧРІ перетворюється в ВІЛАЙЯТ Нохчійчо. 10 жовтня 2007
Попередник
Наступник
Flag of Chechen-Ingush ASSR 1978.svg Чечено-Інгушська АРСР
Чеченська Республіка Flag of the Chechen Republic.svg
Імарат Кавказ Flag of Caucasian Emirate.svg
Політична ситуація на Кавказі у перші роки існування ЧРІ

Чече́нська Респу́бліка Ічке́рія, ЧРІ (чеч. Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь; до 1993Чеченська Республіка Нохчійчо або Чеченська Республіка) — самопроголошене державне утворення, яке існувало після розпаду СРСР на частині території Чечено-Інгушської АРСР (РРФСР). Практично ліквідоване російською владою в 2000 р. після окупації території Ічкерії російськими військами.

10 жовтня 2007 президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ і перетворення її на «Вілайєт Нохчійчо Імарату Кавказ», що призвело до конфлікту з представником ЧРІ у вигнанні Ахмедом Закаєвим.

Сучасна російська влада прирівнює лідерів ЧРІ до терористів.

Проголошення суверенітету ЧРІ призвело до затяжного військового конфлікту між московською владою і борцями за незалежнiсть, який поступово викликав зростання напруженості і військові конфлікти на всьому Північному Кавказі.

Дипломатичне визнання[ред.ред. код]

Чеченська Республіка Ічкерія не була визнана жодною державою-членом ООН. 16 січня 2000 р. а було відкрито представництво Чеченської республіки Ічкерія в частково визнаному Ісламському Еміраті Афганістан[4]. В 1997 Президент Росії Борис Єльцин підписав з президентом ЧРІ Асланом Масхадовим «Договір про мир і принципи взаємин між Російською Федерацією і Чеченською Республікою Ічкерія». Також, на території Грузії деякий час функціонувало представництво ЧРІ, що не мало, однак, легального статусу, оскільки Грузія не оформлювала жодних правових документів з цього приводу ані з Росією, ані з самою Ічкерією [5]. Незважаючи на пропозиції легалізувати це представництво [6], незалежність ЧРІ так і не була визнана Грузією [7].

Державний та політичний устрій[ред.ред. код]

Конституція[ред.ред. код]

Конституцію ЧРІ було прийнято парламентом республіки 2 березня 1992, що скасувало дію конституції Чечено-Інгушської АРСР 1978[8]. В 1996 та 1997 рр. в неї вносилися зміни та доповнення.

Президент держави і віце-президент[ред.ред. код]

Докладніше у статті Глави Чечні після 1991 року

Головою Чеченської Республіки Ічкерія був президент, якого обирають на загальних виборах терміном на 5 років. Президент був найвищою посадовою особою, верховним головнокомандувачем Збройними Силами, главою виконавчої влади, а також формував Кабінет міністрів (уряд) і Вищу Президентську Раду, призначав і звільняв керівників міністерств і відомств, присвоював військові звання і державні нагороди, керував зовнішньою і внутрішньою політикою республіки[9]
Віце-президент ЧРІ був заступником і першим наступником президента, що заміняв останнього у разі тимчасової втрати працездатності або хвороби. [9] При президенті ЧРІ також було створено Адміністрацію Президента, Вищу Президентську Раду та Раду безпеки. [9].

Список президентів[ред.ред. код]

Президенти ЧРІ (зліва направо) - Яндарбієв, Дудаєв та Масхадов .

Уряд (Кабінет міністрів)[ред.ред. код]

Востаннє Кабінет міністрів було сформовано Парламентом ЧРІ на початку 1997. [9] уряд очолював Глава Кабінету міністрів.

Парламент[ред.ред. код]

Найвищим органом законодавчої влади був Парламент, склад якого обирали громадяни ЧРІ терміном на 5 років. Вибори проводили за мажоритарною системою. [9] Парламент затверджував Конституцію і закони, склад Кабінету міністрів, членів Конституційного, Верховного та Арбітражного суду, а також суддів міст і районів. Парламент також призначав Генерального прокурора і контролював роботу органів виконавчої влади. [9]

Судова система[ред.ред. код]

З 1991 по 1996 роки в республіці зберігалася світська судова система, що залишилася ще з радянських часів. Навесні 1995 за указом Дудаєва в республіці вперше з'являються шаріатські суди, а з 1996 світські суди було офіційно скасовано і з 1997 їх повністю замінили шаріатські. Головним судовим органом був Верховний шаріатський суд Чеченської Республіки Ічкерія. [9]

Державна безпека[ред.ред. код]

Спеціальна служба, відповідальна за безпеку і контррозвідку іменувалася Департаментом Державної Безпеки (ДДБ ЧРІ). Існувало також Міністерство Шаріатського Державної Безпеки (МШГБ).

Збройні сили[ред.ред. код]

Докладніше у статті Збройні сили Чеченської Республіки Ічкерія

Законність і правопорядок в Чеченській Республіці Ічкерія[ред.ред. код]

Місцеві органи самоврядування[ред.ред. код]

Після закінчення першої чеченської кампанії в серпні 1996, в ЧРІ відбулася зміна керівників місцевих органів влади: глав адміністрацій районів, міст і сіл. Прихильників проросійської адміністрації Докку Завгаєва було усунуто. Механізм зміни влади на місцях був досить простий: загін входив у місто чи село і оголошував про усунення представників проросійського уряду. Головою адміністрації призначали командира загону або когось із його родичів або прихильників. Так, у населених пунктах Шалі, Аргун, Ведено, Курчалой, Бамут, Зандак та деяких інших владу здійснювали безпосередньо польові командири загонів, виведених із Грозного в кінці серпня[9].

Правоохоронні органи[ред.ред. код]

Правоохоронними органами ЧРІ вважалися: [9]

  • Міністерство внутрішніх справ (МВС);
  • Національна служба безпеки (НСБ);
  • Генеральна прокуратура;
  • Антитерористичний центр при президенті ЧРІ;
  • Деякі спеціальні правоохоронні органи та підрозділи.

Критика правового устрою[ред.ред. код]

Поза тим, що де-юре Ічкерія була світською державою, їй закидали суперечність деяких законів щодо Конституції, фактичне домінування шаріатських законів та правовий хаос. Зокрема начальник Управління з нагляду за виконанням законів на території Чеченської Республіки Головного управління Генеральної прокуратури Російської Федерації на Північному Кавказі Ігор Кисельов в інтерв'ю «Російській газеті» сказав таке: «У переважній більшості своїх положень [Кримінальний] кодекс суперечить навіть проголошеній Конституції Ічкерії. За цим документом, як покарання застосовують смертну кару шляхом відсікання голови, забивання камінням або таким же шляхом, яким злочинець позбавив життя свою жертву.» [10]

Відсутність правового порядку всередині республіки відзначав колишній міністр внутрішніх справ Ічкерії Казбек Махашев: «Фактично в республіці напередодні війни з Росією панував правовий хаос, владу захопили озброєні групи, чинний президент Аслан Масхадов не впливав на ситуацію. (...) За конституцією Ічкерія була світською республікою, а фактично насаджувалася шаріатська форма правління»[11]

Проголошення Кавказького емірату і ліквідація ЧРІ[ред.ред. код]

6 жовтня 2007 самопроголошений президент ЧРІ Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ і проголосив утворення Кавказького Емірату. У своєму зверненні Умаров проголосив себе «аміром моджахедів Кавказу», «ватажком Джихаду», а також «єдиною законною владою на всіх територіях, де є моджахеди». [12] Через кілька днів він оформив свої рішення указами («Омран») — Омран №1 «Про освіту Імарату Кавказ» [13] і Омран №4 «Про перетворення Чеченської Республіки Ічкерія в Вілайєт Нохчій-чо (Ічкерія) Імарату Кавказ »[14] — обидва від 10 жовтня 2007 року. При цьому він відрікся від «конституції» ЧРІ 1992 року — «закону Тагуті», у якому йшлося, що «Народ Чеченської Республіки Ічкерія є єдиним джерелом всієї влади в державі» і оголосив єдиним джерелом влади не народ, а Аллаха. [15].

Ці рішення призвели до розколу серед чеченського визвольного руху: Ахмед Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування»[16], що призвело до "внутрішніх розслідувань" [17]; головою парламенту ЧРІ Закаєв оголосив Жаллоуді Сараляпова, зазначивши, що «21 з 41 обраних» «парламентаріїв» перебувають в Європі. У Європі існує і ще один альтернативний парламент Ічкерії, на чолі з Апті Шахгірієвим; цей парламент обрав прем'єр-міністром Ахмеда Хусіханова і порушив кримінальну справу проти закаєвского Сараляпова «за незаконну діяльність». Ситуація з парламентом Ічкерії є заплутаною[18], а Закаєву, на інформаційних сайтах Емірату Кавказ, повісили ярлик «Прем'єр Євроічкерії».

Хронологія[ред.ред. код]

Докладніше у статті Історія Чечні

Передісторія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Проголошення ОКЧН Чеченської республіки нохчійчо.
  2. Конституция ЧРИ
  3. Демаркація кордону між Чечнею і Інгушетією досі не здійснена через не врегульовані територіальні суперечки. На картах Роскартографії кордон між Чечнею і Інгушетією не показаний.
  4. .lenta.ru/vojna/2000/01/16/taliban Таліби визнали Чеченську республіку Ічкерія /
  5. Шеварднадзе: Росія не проти того, що в Грузії працює представництво Чечні
  6. Депутат парламенту Грузії запропонував легалізувати чеченська представництво
  7. Грузия не збирається визнавати незалежність Чечні. 1 березня 2002 р., 15:10. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2009-12-21. 
  8. / constitution / index.shtml Конституція ЧРІ
  9. а б в г д е ж и к Чеченська Республіка Ічкерія. Політичний моніторинг.
  10. Кровная месть отменяется(рос.)
  11. Экс-лидеры так называемой Ичкерии признали ошибочность своей идеологии(рос.)
  12. 2007/11/21/54480.shtml Офіційний реліз заяви Аміра Докки Умарова про проголошення Кавказького Емірату
  13. Омран № 1 «Про освіту Імарату Кавказ»
  14. http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2007/12/10/54917.shtml Омра № 4 «О преобразовании Чеченской Республики Ичкерия в Вилайят Нохчийчоь (Ичкерия) Имарата Кавказ»]
  15. Амір Сейфулла про процес підготовки до проголошення Кавказького Емірату
  16. shtml Закаєв оголосив себе «прем'єр-міністром Ічкерії» в результаті «телефонного голосування»
  17. / 23/54516.shtml Справою Закаєва займуться спецслужби Кавказького Емірату
  18. http://www.kavkazcenter.info/russ/content/2007/ 11/26/54572.shtml
  19. Чеченська хроніка за всі віки

Посилання[ред.ред. код]