Чжан Саньфен

Чжан Саньфен
Ім'я при народженні	кит. 張君寶
Народився	12 століття  Yizhoud, Ляодунський півострів, Ляонін, КНР
Помер	14 століття
Країна	імперія Мін
Діяльність	письменник, філософ
Знання мов	китайська
Конфесія	Даосизм
Медіафайли у Вікісховищі

Чжан Саньфен (кит. 張三丰, пін. Zhāng Sānfēng, приблизно XII—XIV ст.ст.) — напівлегендарний китайський даос. У деяких даоських джерелах стверджується, що він досяг безсмертя. Відомості про його життя суперечливі, його відносять до періодів імперій Сун (960—1279), Юань (1271—1368) або Мін (1368—1644). Ім'я від народження — Тун Цзюньбао (кит.: 通君寶), ім'я Чжан Саньфен отримав після даоської ініціації.

Чжан Саньфен — засновник даоської підшколи Іньсян-пай (Школи прихованих безсмертних), яка також за його іменем називається Саньфен-пай.

За легендами, Чжан був байдужий до кар'єри і багатства. Він відмовився від чиновницької посади, залишив свою власність родичам і став мандрувати Китаєм, ведучи аскетичний спосіб життя. Він кілька років провів на горі Хуашань, потім влаштувався на горі Уданшань, де зараз є присвячений йому храм і меморіал.

Життєпис

Відомості про напівлегендарного даоса суперечливі й перемішані з фантастичними переказами та міфами, також не ясний період його життя. Деякі китайські дослідники ще на початку XX століття припустили, що було як мінімум двоє людей зі схожими іменами — Чжан Саньфен, які натомість записувалися різними ієрогліфами, та які жили в різні історичні періоди (з різницею близько 200—300 років). Відтак розповіді про цих людей у народній пам'яті змішалися в розповіді про одно й того ж чоловіка.

За найпоширенішим варіантом, Чжан Саньфен народився на горі Лунхушань біля міста Їнтань провінції Цзянсі та жив на Ляодуні. Він називав себе нащадком Небесних Наставників. За легендами, його називали Чжан Лата (Чжан-неохайний) через недбалість в одязі. Високий на зріст, сильний і витривалий, веселої вдачі, любив жарти. Досконало володів своїм тілом, одного разу помер і воскрес. Влаштувався на горі Уданшань і вдосконалювався в багатьох храмах.

Згідно з хроніками, Чжан обіймав високу посаду чиновника і мав вищу вчену ступінь цзіньши. Після вивчення текстів даоської алхімії, насамперед «Баопу-цзи», він залишив службу. Із двома молодими супутниками Чжан Саньфен подорожував країною і влаштувався на горі Хуашань. Він переніс неймовірні труднощі, його супутники померли, його кошти скінчилися. Він зустрівся з даосом Хо Луном (Цзя Дешеном), який навчив його методам зміцнення здоров'я і самовдосконалення. Цзя Дешен був учнем знаменитого даоса Чень Туана, від якого він отримав навики тайцзіцюань і передав їх Чжан Саньфену. У віці 67 років Чжан залишив Цзя Дешена, а в 70 років оселився в горах Уданшань.

За іншими легендами, в горах Хеміншань (провінція Сичуань) Чжан Саньфен зустрівся з безсмертними даосами. Після мандрів повернувся на гору Уданшань. Нерідко його намагалися розшукати (навіть імператор), але він зникав.

Прославився методами тайцзіцюань і методами виплавлення алхімічного еліксиру, які отримав від даосів Чень Чжисюя і Чень Туана. Залишив твори з «внутрішньої» алхімії.

Чжан Саньфен як засновник бойових мистецтв

Багато давніх джерел називають Чжан Саньфена засновником різних систем бойових мистецтв, зокрема тайцзіцюань, циґун і кількох шкіл ушу тощо. Критичний аналіз показує відсутність реальних підтверджень цим твердженням, проте відомості про це широко поширені в літературі, адже побудова ліній спадкоємності від видатних учителів (цзи) давнини (таких як Чень Туан, Чжан Саньфен, навіть Конфуцій) — явище типове не тільки для Китаю: давнина стилів і навчань надає їм солідності.