Чжан Цзолінь
Чжан Цзолінь кит. 张作霖 ![]() | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
16 червня 1927 — 4 червня 1928 року | |||
Попередник: | Гу Вейцзюнь | ||
Наступник: | Тань Янькай як голова Національного уряду | ||
Народження: |
19 березня 1875[1] ![]() Хайчен, Фентянь, Династія Цін ![]() | ||
Смерть: |
4 червня 1928[1][2] (53 роки) ![]() Шеньян, Республіка Китай (1912—1949)[3] ![]() | ||
Причина смерті: |
залізнична аваріяd ![]() | ||
Національність: |
китайці[4] ![]() | ||
Країна: |
![]() ![]() ![]() | ||
Релігія: |
буддизм ![]() | ||
Ступінь: | цзіньши[d][4] | ||
Партія: |
Гоміндан ![]() | ||
Шлюб: |
Shouyid ![]() | ||
Діти: |
Zhang Xueliangd, Zhang Xuemingd, Zhang Xuesid і Zhang Xuesend ![]() | ||
Чжан Цзолінь (спрощ.: 张作霖; піньїнь: Zhāng Zuòlín; 19 березня 1875 — 4 червня 1928) — китайський військовик і політик, головнокомандувач армії Вмиротворення Країни, генералісимус сухопутних і морських сил Республіки Китай. Останній президент Китайської Республіки доби мілітаристів.
Народився в селянській родині. Навчався спочатку в приватній школі, потім здобував фах ветеринара. Замолоду займався розбійною діяльністю, був членом однієї з місцевих (фентянських) банд.
1902 року перейшов на бік уряду й отримав у командування кінний загін. Після Учанського повстання залишився відданим династії Цін, здобув посаду заступника начальника військового відділу «Фентянського товариства захисту держави й народу». На тій посаді активно протистояв революційним силам.
Юань Шикай призначив його на посаду командира 27-ї дивізії, на чолі якої Чжан Цзолінь придушив виступи Гоміньданівських сил. Після смерті Юань Шикая новий пекінський уряд призначив Чжан Цзоліня військовим губернатором провінції Фентянь, а також інспектором Трьох Провінцій Північного Сходу й маршалом. У подальшому, спираючись на підтримку Японії, Чжан Цзолінь узяв під свій контроль усі три провінції (Фентянь, Цзілінь і Хейлунцзян). 1926 року отримав титул головнокомандувача Армії Вмиротворення Країни, а в червні того ж року — генералісимуса сухопутних і морських сил Республіки Китай (тобто, фактично, президента країни). В червні 1928 року його війська зазнали нищівної поразки від Чан Кайші. Сам Чжан Цзолінь відступив від Пекіна до Шеньяна.
До складу 1-ї армії Чжан Цзоліня входила окрема бригада з російських білоемігрантів під командуванням генерала Нечаєва[5].
4 червня 1928 року потяг, в якому їхав Чжан Цзолінь, був підірваний. Вибух упродовж тривалого часу вважався справою рук японської розвідки, однак 2001 року було оприлюднено матеріали про те, що операція з ліквідації Чжан Цзоліня була, нібито, проведена радянською розвідкою, безпосереднім організатором був Наум Ейтінгон (у подальшому — генерал-майор МДБ) спільно з резидентом розвідуправління РСЧА в Шанхаї Христофором Салнинем[6]. Після загибелі Чжан Цзоліня командування його військами та владу над Маньчжурією успадкував його син Чжан Сюелян.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ autori vari Dizionario di Storia / Istituto dell'Enciclopedia Italiana — 2011.
- ↑ а б в China Biographical Database
- ↑ Балмасов С. С. Белоэмигранты на военной службе в Китае. — М.: Центрполиграф, 2007
- ↑ А. Колпакиди, Д. Прохоров. Внешняя разведка России. — СПб. : Нева, Олма-Пресс, 2001. — С. 398. — ISBN 5-7654-1408-7 ; ISBN 5-224-02406-4.