Чжао Сянь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чжао Сянь
Song Gongdi2.jpg
16-й Імператор династії Сун
12 серпня 1274 — 4 лютого 1276
Попередник: Чжао Ці
Наступник: Чжао Ші
 
Народження: 9 листопада 1271
Ліньань[d], Ханчжоу, КНР
Смерть: 1323[1][2]
Релігія: буддизм
Династія: House of Zhao[d]
Батько: Чжао Ці[3]
Мати: Empress Quan[d][3]
Діти: Q15896316?

Медіафайли у Вікісховищі?

Чжао Сянь (кит. 趙㬎, Zhào Xiǎn; 2 листопада 1271(12711102) — травень 1323) — шістнадцятий імператор династії Сун.

Імена[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з імператорського роду Чжао. Був сином імператора Чжао Ці. Коли Чжао Сяню ще не виповнилось і троьх років, його батько помер, і він зайняв трон. Регентками при ньому стали його бабуся — імператриця Сє та мати — імператриця Цюань. Їм допомагав впливовий канцлер Цзя Шідао. В той час рух монгольських армій продовжився на південь Китаю. 1275 року амрія на чолі з Цзя Шідао зазнала нищівної поразки. Спроби імператриці Сє згуртувати населення навколо імператора не дали результату. Монголи захопили область Цзяндун (частина сучасної провінції Цзянсу).

1276 року армія на чолі з монгольським воєначальником Баяном підійшла до столиці Лін'яня (сучасний Ханчжоу). За такої ситуації імператриця Сє наказала здатись і переїхала разом із малолітнім імператором до монгольського табору. Там від імені Ґун-ді було визнано васальну залежність Сун від Юань, Баяну було передано імператорську печатку. Після цього імператором Сун формально став брат Чжао Сяня Чжао Ші.

Того ж року колишній імператор переїхав до Даду (сучасний Пекін), де схилився перед Хубілаєм. Останній надав Чжао Сяню титул Їн-ґуна, згодом одружив його з монгольською принцесою. Увесь час молодята мешкали у ставці Хубілая — Шанду. Чжао Сянь не брав жодної участі у політичних, державних чи військових справах. Деякий час подорожував північно—західним Китаєм та Монголією. 1288 року за наказом Хубілая переїхав до Тибету, де став ченцем. Помер у травні 1323 року. За деякими відомостями йому наказали накласти на себе руки.

Девіз правління[ред. | ред. код]

  • Дею (德祐) 1275—1276

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Австралії — 1960.
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. а б China Biographical Database
  4. 趙㬎

Джерела[ред. | ред. код]

  • Denis Twitchett and Paul Jakov Smith(eds.), The Cambridge History of China. Volume 5. Part One: The Sung Dynasty and Its Precursors, 907—1279.Cambridge: Cambridge University Press, 2009, pp. 929, 945.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжао Сянь