Чженьнін Янг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чженьнін Янг (Chen-Ning Franklin Yang)
кит. трад. 楊振寧, нов. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng
CNYang.jpg
Народився 1 жовтня 1922(1922-10-01)[1] (96 років)
Хефей, КНР[2]
Місце проживання Нью Йорк
Громадянство Flag of the People's Republic of China.svg КНР, потім Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater Університет Цінхуа,
Національна Південно-західна Асоціація Університетів Китаю в м. Ханькоу та Куньмінн,
Чиказький університет
Сфера інтересів квантова механіка,
теорія симетричності
Заклад Чиказький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Вчителі Енріко Фермі
Аспіранти, докторанти Bill Sutherland[d]
Член Папська академія наук, Національна академія наук США[3], Академія Сініка[d], Польська академія наук[4], Американська асоціація сприяння розвитку науки, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Американське фізичне товариство[3], Academic Division of Mathematics and Physics of the Chinese Academy of Sciences[d], Бразильська академія наук[d], Committee of 100[d], Китайська академія наук, Всесвітня академія наук і Лондонське королівське товариство[5]
Відомий завдяки: теорія неабелевих калібрувальних полів (поля Янга — Міллса)
У шлюбі з Wong Fan[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1957)
Національна наукова медаль США (1986)
Спільно з Лі Цзундао

Чженьнін Янг у Вікісховищі?

Янг Чженьнін (правильніше китайською Ян, англ. Chen-Ning Franklin Yang, кит. трад. 楊振寧, нов. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng — американський фізик, китайського походження; нобелівський лауреат. Народився 1 жовтня[6] 1922, Хефей, Китай.

Біографія[ред. | ред. код]

Китайсько-американський фізик Чженьнін Янг народився 22 вересня 1922 р. в Хефеї (провінція Аньхой), був старшим з п'ятьох дітей Ян Кечуаня, професора математики, і його дружини Ло Менхуа. Янг закінчив університет у 1942, отримав ступінь бакалавра з фізики за працю з теорії груп і молекулярних спектрів. Від 1945 він навчався, а згодом працював викладачем фізики в Чиказькому університеті. Звання професора фізики отримав 1955 в Інституті фундаментальних досліджень у Принстоні (штат Нью-Джерсі). Залишався на цій посаді понад 11 років, згодом перейшов до університету штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук, Лонг-Айленд, на посаду професора і директора Інституту теоретичної фізики.

З 1971 щорічно учений відвідував Китайську Народну Республіку, прагнучи встановити взаєморозуміння між своєю батьківщиною і Сполученими Штатами. Чженьнін Янг одружився з Ту Чілі 1950 р.; у них двоє синів і донька. Перед від'їздом до США з Китаю у 1945 р. він вирішив вибрати собі ім'я, яке американцям було б легко вимовляти і став Франкліном, бо захоплювався Бенджаміном Франкліном. Американські друзі називали його Френком. Громадянином США він став 1964 року. Чженьнін Янг отримав почесні докторські ступені Принстонського, Міннесотського, Даремського університетів, а також деяких інститутів.

У 1999 повертається до Китаю в той же університет Цінхуа, який колись закінчував.

Дослідження[ред. | ред. код]

Янг регулярно зустрічався з Цзундао Лі, щоб продовжити обговорення фізичних проблем, якими вони зацікавилися ще під час навчання в Чикаго. У травні 1956 вони звернули увагу на проблему, що стосувалася закону збереження парності. Ця проблема виникла у зв'язку з двома зовсім різними типами К-мезонів, нестабільних частинок, що спостерігаються серед інших фрагментів продуктів високоенергетичного бомбардування атомних ядер. Учені сподівалися, що ці дослідження приведуть до створення єдиної теорії поля, яка об'єднує чотири відомих види взаємодії — ідея, яка прямо пов'язана з іменем Альберта Ейнштейна. Нобелівською премією з фізики 1957 Янг і Лі були нагороджені «за передбачення при вивченні так званих законів парності, яке призвело до важливих відкриттів у галузі елементарних частинок». Основні наукові інтереси Янга зосереджені в галузі теорії поля й елементарних частинок, статистичної механіки (наука про атомне походження теплових явищ) та принципів симетрії. Новий принцип для опису взаємодії частинок і поля, запропонований 1954 спільно з Робертом Л. Міллсом, став основою для багатьох досліджень у галузі фундаментальної фізики, відомої як калібрувальна теорія.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Янг Чженьнин (Yang Chen Ning) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 315. — 400 с.

Посилання[ред. | ред. код]