Перейти до вмісту

Чжен Баньцяо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чжен Баньцяо
Ім'я при народженніЧжен Сє
ПсевдоКежуо
Народився22 листопада 1693(1693-11-22)
м.Сінхуа
Помер22 січня 1766(1766-01-22) (72 роки)
Пекін
ПохованняQ15932544? Редагувати інформацію у Вікіданих
Підданстводинастія Цін
Національністькитаєць
Діяльністьхудожник, каліграф
Науковий ступіньцзіньши[d][1]
Знання мовкитайська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВісім диваків з Янчжоу Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаcounty magistrated Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЧжен Лічжун

Чжен Баньцяо (郑板桥, 22 листопада 1693 —22 січня 1766) — китайський художник, каліграф, поет часів династії Цін.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1693 року у м. Сінхуа (провінція Цзянсу). Походив із збіднілого чиновницького роду. З дитинства полюбляв навчання. Зрештою зумів здобути початкову освіту. У 1732 році з успіхом склав провінційні іспити у Нанкіні. У 1736 отримав вищий вчений ступінь цзіньши. У 1742 році отримав призначення до провінції шаньдун, у 1746 року став головою повіту Вей, де відзначився чесністю та добрим ставленням до населення. У 1748 році імператор Цяньлун призначив Чжен Баньцяо офіційним каліграфом та художником. на цій посаді він залишався до самої смерті 22 січня 1766 року.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Чжен Баньцяо відомий своєю позицією на захист чоловічої краси, у чим він погоджувався з думкою Юань Мея, який був його антагоністом. Знайомий Юань Мея повідомив, що у поета було «багато улюбленців-чоловіків (китайською їх називають „наньчун“ (男寵) або „вайчун“ (外寵))».[3]

Творчість

[ред. | ред. код]

Входив до творчого об'єднання відомого як «Вісім диваків». Уславився написанням ландшафтних пейзажів, був майстром стилю «квіти та птахи» та «живопис бамбука». Найбільш відомим картинами є наступні: «Бамбук біля великого каменя», «Бамбук і скелі», «Бамбук, хризантеми і орхідеї», «Бамбук», «Тонкі бамбуки біля скелі», «Орхідеї, бамбук та скелі». Роботи знаходяться у музеях Берліна, Лондона, Принстона та Шанхаю.

Література

[ред. | ред. код]

Чжен Сє продовжував громадянську поезію улюблених ним танских поетів Ду Фу і Бо Цзюйі, в його віршах відсутня модний у той час дух наслідування класичним зразкам. Вірші пронизані співчуттям до селян, яких він вважав «головними» в країні.

Твори «Пісня про радощі і прикрощі селян», «Назад додому», «Думаю про дружину» спрямовані проти станових обмежень. Особливою соціальної гостротою відрізняється його поема «Втеча з голодуючої області». У вірші «Раптово вигадав» Чжен Сє оспівує людей, які віддали життя за батьківщину в боротьбі з іноземними ворогами. Героїзм, говорить він, виникає з безпосереднього пориву, а не з наслідування героям минулого.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ China Biographical Database
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Mark Stevenson; Cuncun Wu, ред. (2013). Homoeroticism in Imperial China: A Sourcebook. Routledge. с. 251. ISBN 978-1-135-13175-3.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • J. Cahier: Fantastics and Eccentrics in Chinese Painting, New York, 1972
  • Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 14, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030249), p. 886, 887.