Чжен Баньцяо
| Чжен Баньцяо | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Чжен Сє |
| Псевдо | Кежуо |
| Народився | 22 листопада 1693 м.Сінхуа |
| Помер | 22 січня 1766 (72 роки) Пекін |
| Поховання | Q15932544? |
| Підданство | династія Цін |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | художник, каліграф |
| Науковий ступінь | цзіньши[d][1] |
| Знання мов | китайська[2] |
| Членство | Вісім диваків з Янчжоу |
| Посада | county magistrated |
| Батько | Чжен Лічжун |
Чжен Баньцяо (郑板桥, 22 листопада 1693 —22 січня 1766) — китайський художник, каліграф, поет часів династії Цін.
Народився 22 листопада 1693 року у м. Сінхуа (провінція Цзянсу). Походив із збіднілого чиновницького роду. З дитинства полюбляв навчання. Зрештою зумів здобути початкову освіту. У 1732 році з успіхом склав провінційні іспити у Нанкіні. У 1736 отримав вищий вчений ступінь цзіньши. У 1742 році отримав призначення до провінції шаньдун, у 1746 року став головою повіту Вей, де відзначився чесністю та добрим ставленням до населення. У 1748 році імператор Цяньлун призначив Чжен Баньцяо офіційним каліграфом та художником. на цій посаді він залишався до самої смерті 22 січня 1766 року.
Чжен Баньцяо відомий своєю позицією на захист чоловічої краси, у чим він погоджувався з думкою Юань Мея, який був його антагоністом. Знайомий Юань Мея повідомив, що у поета було «багато улюбленців-чоловіків (китайською їх називають „наньчун“ (男寵) або „вайчун“ (外寵))».[3]
Входив до творчого об'єднання відомого як «Вісім диваків». Уславився написанням ландшафтних пейзажів, був майстром стилю «квіти та птахи» та «живопис бамбука». Найбільш відомим картинами є наступні: «Бамбук біля великого каменя», «Бамбук і скелі», «Бамбук, хризантеми і орхідеї», «Бамбук», «Тонкі бамбуки біля скелі», «Орхідеї, бамбук та скелі». Роботи знаходяться у музеях Берліна, Лондона, Принстона та Шанхаю.
Чжен Сє продовжував громадянську поезію улюблених ним танских поетів Ду Фу і Бо Цзюйі, в його віршах відсутня модний у той час дух наслідування класичним зразкам. Вірші пронизані співчуттям до селян, яких він вважав «головними» в країні.
Твори «Пісня про радощі і прикрощі селян», «Назад додому», «Думаю про дружину» спрямовані проти станових обмежень. Особливою соціальної гостротою відрізняється його поема «Втеча з голодуючої області». У вірші «Раптово вигадав» Чжен Сє оспівує людей, які віддали життя за батьківщину в боротьбі з іноземними ворогами. Героїзм, говорить він, виникає з безпосереднього пориву, а не з наслідування героям минулого.
- ↑ China Biographical Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Mark Stevenson; Cuncun Wu, ред. (2013). Homoeroticism in Imperial China: A Sourcebook. Routledge. с. 251. ISBN 978-1-135-13175-3.
- J. Cahier: Fantastics and Eccentrics in Chinese Painting, New York, 1972
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 14, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030249), p. 886, 887.
