Чжу Гаочі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чжу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Женьцзун.

Чжу Гаочі
4-й Імператор Мін
7 вересня 1424 — 29 травня 1425 року
Попередник:	Чжу Ді
Спадкоємець:	Чжу Чжанцзі
Народження:	16 серпня 1378(1378-08-16)  Пекін
Смерть:	29 травня 1425 (46 років)  Пекін
Причина смерті:	хвороба
Поховання:	Xianling Tomb of the Ming Dynasty (Beijing)d
Країна:	імперія Мін
Рід:	Династія Мін
Батько:	Чжу Ді
Мати:	Сюй Їхуа
Шлюб:	Empress Chengxiaozhaod і Q8250452?
Діти:	Чжу Чжанцзі, Zhu Zhanshand, Zhu Zhanaod, Zhu Zhangangd, Zhu Zhanjid, Zhu Zhanyind, Zhu Zhanjund, Zhu Zhanshand, Zhu Zhankaid, Zhu Zhanyongd, Princess Jiaxingd, Princess Yanpingd, princess Te'and, Q11071667?, Princess Qingdoud, Princess Qinghed і Princess Zhendingd
Медіафайли у Вікісховищі

Чжу Гаочі (кит.: 朱高熾; піньїнь: Zhu Gaochi), храмове ім'я Женьцзун (кит.: 仁宗; піньїнь: Renzong; 16 серпня 1378 —29 травня 1425) — четвертий імператор династії Мін. Девіз правління — Хунлі (Велике Сяйво).

Життєпис

Народився 16 серпня 1378 року. Старший син імператора Чжу Ді. Здобув гарну освіту, виховувався у конфуціанському дусі. Замолоду допомагав батькові. Часто залишався регентами під час військових походів Чжу Ді. Саме Чжу Гаючи було доручено організовувати 6-ту морську експедицію у 1421 році під орудою Чжен Хе. Після смерті батька у 1424 році стає імператором. Продовжував зовнішню та внутрішню політику свого попередника, зокрема облаштовував нову столицю, піклувався про налагодження економічних зв'язків між півднем та північчю країни. Водночас намагався придушити повстання у В'єтнамі (тривало з 1418 року). Втім за станом здоров'я не міг виявляти необхідну активність — Чжу Гаочі мав ожиріння, хворобу ніг. Зрештою 29 травня 1425 року помер від серцевого нападу.

Джерела

• Ann Paludan: Chronicle of the Chinese Emperors. Thames & Hudson, London 1998, ISBN 0-500-05090-2