Чижиков Давид Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чижиков Давид Михайлович
рос. Давид Михайлович Чи́жиков
Народився 17 листопада 1895(1895-11-17)
Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 24 серпня 1974(1974-08-24) (78 років)
Москва, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Діяльність науковець
Alma mater Московська гірнича академіяd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Відомі учні Yury Tsvetkovd
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія

Давид Михайлович Чижиков (5 листопада 1895, містечко Нова Прилука, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині село Липовецького району Вінницької області, Україна) — 24 серпня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський вчений-металург, один із засновників радянської кольорової металургії. Доктор технічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент АН СРСР (1939). Двічі лауреат Сталінської премії (1942, 1951). Основні праці присвячені розробці теорії і технології нових процесів отримання кольорових і рідкісних металів.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки, навчання, військова служба (1895—1920)[ред. | ред. код]

Д. М. Чижиков народився в містечку[1] Нова Прилука Бердичівського повіту Київської губернії (нині село у Турбівській громаді Вінницької області). Його батько працював службовцем на цукровому заводі в сусідньому містечку Турбові. У 1915 році Д. М. Чижиков закінчив гімназію в Жмеринці і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Під час навчання в гімназії та університеті Чижиков заробляв на життя приватними уроками. Навесні 1916 року був мобілізований, служив в армії рядовим до лютого 1917 р., після чого повернувся до університету. У травні 1919 року добровільно вступив до лав Червоної армії, звідки в листопаді 1920 року відряджений для продовження навчання в Московську гірничу академію.

Початок інженерної діяльності (1920—1930)[ред. | ред. код]

У 1924 році закінчив Московську гірничу академію, отримавши кваліфікацію інженера-Металурга за спеціальністю «кольорові та рідкісні метали». У 1924—1926 роках працював на Московському мідноелектролітному заводі майстром, потім начальником мідноплавильного і електролітного цеху. У 1926—1928 рр. — начальник металургійного відділу на Свинцево-цинковому заводі у Владикавказі. У 1928—1930 роках був старшим інженером з проєктування та будівництва Костянтинівського цинкового заводу на Донбасі (нині «Укрцинк»). Цей завод став першим підприємством кольорової металургії, побудованим у СРСР. У 1928 році Чижиков був відряджений до США для ознайомлення з заводами кольорової металургії. Під час поїздки виступив з доповіддю «Гідрометалургія свинцю» в Американському хімічному товаристві (секція штату Юта).

Організаційна діяльність (1930—1933)[ред. | ред. код]

У 1930 році брав участь в організації НДІ кольорової металургії (Гинцветмет) в Москві і був його першим директором[2][3]. У 1930 році здійснив поїздку по заводах кольорової металургії Німеччини і США. Працював заступником голови, потім головою науково-технічної ради Головкольорметзолота (1932—1934)[4]. Був редактором журналу «Кольорові метали» (1932—1933).

Викладацька робота (1933—1941)[ред. | ред. код]

У 1933—1941 роках — в Московському інституті кольорових металів і золота: професор кафедри металургії важких кольорових металів (1934), завідувач організованою ним кафедрою свинцю, цинку і малих металів, декан металургійного факультету (1935—1936).

В Академії наук (1939—1974)[ред. | ред. код]

У 1939 році був обраний членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню технічних наук (Металургія)[5][6] і почав працювати в щойно організованому Інституті металургії ім. А. А. Байкова АН СРСР(Імет), був завідувачем відділом кольорової металургії і завідувачем лабораторією рідкісних і кольорових металів[7]

В Уральській філії АН СРСР (1941—1944)[ред. | ред. код]

У 1941—1943 роках перебував в евакуації в Свердловську, де сприяв освоєнню нових технологічних процесів для виробництва оборонної продукції на підприємствах Уралу. Перебуваючи в Свердловську брав участь у роботі Комісії з мобілізації ресурсів Уралу на потреби оборони.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія Мойсеївна Уманська, син — Олександр Давидович Чижиков (1946—1994)[8].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Під керівництвом професора Д. М. Чижикова підготовлено понад 50 кандидатів і докторів технічних наук. Автор 30 винаходів.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Д. М. Чижиковим опубліковано понад 350 наукових робіт, серед яких 14 монографія (4 з них перевидані англійською мовою за кордоном — у США і Великобританія). Ним отримано близько 30 авторських свідоцтв на винаходи в області кольорової металургії.

Монографія[ред. | ред. код]

  • Чижиков Д. М.. Хлорный метод переработки полиметаллических руд и концентратов. — М.; Л. : ОНТИ, 1936. — 224 с.
  • Чижиков Д. М.. Металлургия цинка (учебное пособие для втузов). — М.; Л. : ГОНТИ, 1938. — 456 с.
  • Чижиков Д. М.. Рафинирование свинца (учебное пособие для втузов). — М.; Л. : ГОНТИ, 1938.
  • Чижиков Д. М., Френц Г. С.. [1] — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 76 с. Архівовано з джерела 16 вересня 2016
  • Чижиков Д. М.. Металлургия свинца (учебник для вузов). — М. : Металлургиздат, 1944. — 398 с.
  • Чижиков Д. М.. [2] — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. — 1056 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М.. [3] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 228 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Френц Г. С., Трацевицкая Б. Я.. [4] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 114 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Гуляницкая З. Ф., Гурович H. A., Китлер И. Н.. [5] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 204 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Счастливый В. П.. Селен и селениды. — М. : Наука, 1964. — 321 с.
  • Чижиков Д. М., Счастливый В. П.. Теллур и теллуриды. — М. : Наука, 1966. — 278 с.
  • Чижиков Д. М.. Кадмий. — 2-е изд. — М. : Наука, 1967. — 245 с.
  • Казенас Е. К., Чижиков Д. М.. Давление и состав пара над окислами химических элементов. — М. : Наука, 1976. — 342 с.
  • Чижиков Д.М., Гуляницкая З.Ф., Плигинская JI.B., Субботина Е.А.. [6] — М. : Наука, 1977. — 263 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Закордонні видання[ред. | ред. код]

  • Chizhikov D. M. . [7] — New York : Pergamon Press, 1966. — 263 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Chizhikov D. M., Ščastlivij V. P.. [8] — Wellingborough : Collet's, 1968. — 403 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Chizhikov D. M., Schastlivyĭ V. P.. [9] — Wellingborough : Collet's, 1970. — 297 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Вибрані статті[ред. | ред. код]

  • Чижиков Д. М., Севрюков Н. Н. Непрерывное рафинирование цинка ректификацией // Изв. АН СССР. ОТН : журн. — 1941. — № 9 (25 березня). — С. 89—97.
  • Ісматов Х. Р., Чижиков Д. М. Комплексний азотно-кислотний метод переробки ангренських глин з отриманням глинозему та аміачної селітри / / Узб. хім. журнал. — 1960. — № 7. — С. 23—25.
  • Бурба А. А., Чижиков Д. М. Из опыта работы Медногорского МСК по извлечению германия из металлургических пылей и зол энергетических углей // Мат-лы совещания по обмену опытом в области производства германиевого сырья : сб. — Гиредмет, 1969. — Т. 1 (25 березня).
  • Чижиков Д. М. Физико-химия и технология сульфооксидных процессов. / Исследование процессов в металлургии цветных и редких металлов. Сб. под редакцией Чижикова Д. М. — M.: Наука, 1969. — С. 64—71.
  • Блохина Л. И., Чижиков Д. М., Гуляницкая З. Ф. Фазовые превращения медно-никелевых сульфидных сплавов // Изв. АН СССР. Металлы : журн. — 1972. — № 1 (25 березня). — С. 82—87.
  • Чижиков Д. М., Румянцев Ю. В., Гольштейн Т. Б. О кинетике взаимодействия сульфидов железа, меди, свинца и цинка с газами-восстановителями // Доклады АН СССР. 1974. — № 2. — с. 406—407; № 7. — С. 926.

Авторські свідоцтва (частково)[10][11][ред. | ред. код]

  • А. с. № 69628 «Спосіб отримання легких металів» Пріоритет 7 вересня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 30 листопада 1947. (співавт.: Хазанов)[12].
  • А. с. № 70289 «Спосіб отримання свинцю з багатого сульфідно-свинцевого концентрату». Пріоритет 1 липня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1948.
  • А. с. № 73753 «Ректифікаційна колона для рафінування чорнових металів і сплавів». Пріоритет 19 квітня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1949.
  • А. с. № 127420 «Спосіб вилучення олова з олов'яних концентратів». Пріоритет 6 червня 1947 (співавт.: Хазанов)
  • А. с. № 524840 «Спосіб переробки карбідовмісних відходів тугоплавких металів». Пріоритет 27 листопада 1974. Опубл. в Бюлл. винаходів № 30 (45) 15 серпня 1976. (співавт.: Трусова B. Г., Хазан А. 3.)[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Российская еврейская энциклопедия: Новая Прилука. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  2. ОАО «Институт «ГИНЦВЕТМЕТ». Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 
  3. Институт «Гинцветмет»: Выдающиеся учёные. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 3 вересня 2017.  (рос.)
  4. Архивы Российской академии наук: Путеводитель по фондам личного происхождения, с. 419. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. 
  5. Архив РАН: Персональный состав РАН: Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. 
  6. Выборы новых академиков. Общее собрание Академии наук СССР. [Архівовано 28 грудня 2020 у Wayback Machine.] — Газета «Правда», 29 января 1939, № 28 (7713), с. 2.
  7. ИМЕТ: Об институте: Лаборатории. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  8. Архив РАН. Ф. 1831. Оп. 1. 219 ед. хр. за 1924—1974 гг. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. 
  9. Архив РАН. Ф. 1831. Оп. 1. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. 
  10. Патенты автора Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  11. Патенты автора Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  12. Описание изобретения к а. с. № 69628. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  13. Описание изобретения к а. с. № 524840. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 

Література[ред. | ред. код]

  • [10] / Беляев А. И. — М. : Наука, 1967. — 248 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • [11] — М. : Наука, 1976. — 312 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Посилання[ред. | ред. код]