Чижичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чижичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Громада Ходорівська міська громада
Код КОАТУУ 4621581808
Основні дані
Населення 192
Поштовий індекс 81710[1]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°31′50″ пн. ш. 24°14′00″ сх. д. / 49.53056° пн. ш. 24.23333° сх. д. / 49.53056; 24.23333Координати: 49°31′50″ пн. ш. 24°14′00″ сх. д. / 49.53056° пн. ш. 24.23333° сх. д. / 49.53056; 24.23333
Середня висота
над рівнем моря
276 м
Місцева влада
Адреса ради 81733, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вибранівка, вул. Зарічна, 22, тел. 61-7-80
Карта
Чижичі. Карта розташування: Україна
Чижичі
Чижичі
Чижичі. Карта розташування: Львівська область
Чижичі
Чижичі

Чи́жичі (пол. Czyżyce) — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 192 особи. Орган місцевого самоврядування — Вибранівська сільська рада.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі річки Давидівка, за 51 км на північний схід від районного центру.

Село притулилося між двома горами, які місцеві жителі називають Крушник і Діброва. Частину села, яка тулиться до гори Крушник, що знаходиться біля лісу, — називають Індією, частину — Пакистаном, а центральну частину села — Ринки. Старожили кажуть, що колись тут (в Ринках) проходили торговища.

Історія[ред. | ред. код]

Точних даних, які б підтверджувались документально про заснування села нема, але за легендою історія села починається з часів походів Богдана Хмельницького. Він збудував похідну церкву. Зараз на зрубі є пам'ятна табличка, що церква є пам'яткою архітектури і охороняється державою. Так за переказами місцевих мешканців, Хмельницький розташував своє військо у трьох селах: Вибранівка, Бринці і в Чижичах. Старожили розповідають, що у Вибранівці розташувався штаб гетьмана — «вибрані люди», в Бринцях — бранці війська козацького, а в Чижичах бойові частини війська гетьманського. За переказами, вони казали «чи будемо жити, чи ні». Звідси і пішли назви сіл.

На 01.01.1939 в селі проживало 430 мешканців, з них 340 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 10 поляків[2].

В селі є багато переселенців з Лемківщини — історичної української етнографічної землі, з якої насильно було виселено українське населення.

В часи радянської окупації селяни брали участь у партизанській боротьбі.

На околицях села, у криївках Чижицького лісу в урочищі (місцевості) «Камінь» (колишня каменоломня пана Шиманського), протягом двох років діяв загін командира УПА Щіпного. Тільки після тривалої облоги загін був вимушений прийняти останній бій. Всі 33 вояки загинули й поховані у Братській могилі в сусідньому селі Бринці. Кожний рік на другий день Великодня священик починає Хресний хід кладовищем з могили січових стрільців.

Уродженці[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В Чижичах є клуб, бібліотека, магазин.

Люди[ред. | ред. код]

Hайстарший мешканець села — п. Казимир Штурмак, 1931 р. н.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]