Чикаго Триб'юн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Chicago Tribune
Тип щоденне періодичне видання
Формат широкоформатна газета

Редактор Джерольд В. Керн
Заснована 1847
Головний офіс Tribune Tower 435 North Michigan Avenue Chicago, Illinois 60611 US
Наклад 516 032 примірників (898 703 по неділям)
ISSN 1085-6706

Веб-сторінка: www.chicagotribune.com
Висотна будівля Триб'юн-Тауер, де розташована редакція газети з 1925 р.

Chicago Tribune («Чикаго Триб'юн») — найпопулярніша газета Чикаго та американського Середнього Заходу. Незважаючи на прийнятий в 1920-і рр. девіз «найбільша газета світу», Chicago Tribune залишається в значній мірі регіональним виданням.

Газета була заснована в 1847 році та через 8 років мало не збанкрутувала, після чого її викупив підприємницький канадець Джозеф Меділл. В кінці 1850-х стала одним з рупорів аболіціонізму. Меділл залишався видавцем газети до 1899 року і придбав такий авторитет, що зміг балатуватися на посаду мера Чикаго.

У 1914 р. володіння газетою перейшло до полковника Роберту Маккормік. Маккормік вимагав ізоляції США від зовнішнього світу в роки світових воєн і жорстко критикував адміністрацію Рузвельта.

В даний час видання є ядром медіа-конгломерату Tribune Company і розходиться щоденним накладом в 542 тисячі примірників.[1]


Історія[ред.ред. код]

Перший номер газети вийшов 18 червня 1847 року. Газета була заснована Джеймсом Келлі, Джон Е. Уілер і Джозеф KC Форрест, та проіснувала 8 років, потім була вимушена об'явити себе банкротом.Тоді збанкутіле видання викупив американський медіамагнат, видавець та політик Джозеф Меділл. Під його керівництвом газета стає найпопулярнішою газетою міста. Сам Меділл до своєї смерті залишається головним редактором Чикагського видання (за виключенням років з 1864 до 1873, тоді цю посаду обіймав Хорас Уайт). У 1850-х роках на сторінках газети стали активно друкуватись матеріали, які закликали відмінити рабство. І це не дивно, адже Джозеф Міделл прославився, як активний борець за відміну рабства. Між 1858 і 1860, газета була відома як Chicago Press & Tribune. 25 жовтня 1860, вона стала Чикаго Дейлі Трибюн. До і під час американської громадянської війни, нові редактори виступали за скасування смертної кари і рішуче підтримав Авраама Лінкольна. У 1899 році Дзозеф Міделл помер, з того часу розпочались деякі зміни у політиці видання. Під крівництвом Роберта МакКормі газета стає сильно ізоляціоністською. Коли МакКормі у 1910 році став со-редактором видання (зі своїм двоюрідним братом Джозефом Меділлом Патерс) , Чикаго Триб'юн була третьою найкупованішою газетою міста, серед висьми щоденних видань, які існували на той час. Її тираж сягав 188 000 екземплярів. Молоді кузени дещо змінили наповнення видання. Тепер тут з'явились колонки порал та такі комікси, як сирітка Енні та Місяць Мулінс. Перший успіх братів розпочався з повалення республіканського політичного боса Іллінойсу, сенатора Вільяма Улінеру. У той же час Чикаго Триб'юн змагається з газетою Hearst, з якою у них розпочинається боротьба за читача. У 1914 році брати змогли витіснити головного редактора видання, Вільяма Кілі. У 1919 році Петерсон переїздить до Нью-Йорку де відкриває власне видання New York Daily News. У цей час МакКормі виграв боротьбу за читача, долучивши 250000 читачів до своїх рядів.Крім того, в 1922 році, Chicago Tribune провів міжнародний конкурс дизайну для своєї нової штаб-квартири, в Tribune Tower. Конкурс працював блискуче, як рекламний трюк, і були отримані більш ніж 260 робіт. Переможцем стала нью-йоркських архітекторів Джон Мід Ховеллс і Раймонд Гуд в нео-готичному стилі. Газета також допустила велику помилку під час президенських виборів у 1948 році. Видання передбачало, що кандидат Томас Дьюї переможе на виборах. Газета виходить з заголовком "Дьюї переміг Трумана", та у цей же день з'ясувалось, що президентом став Гаррі Труман. Хоча під командуванням полковника Маккормік, Чикаго Трібюн відмовився від участі в конкурсі Пулітцерівської премії, він виграв 25 нагород на протязі багатьох років. У 1969 році під керівництвом видавця Гарольда Грумхаус та редактора Клейтон Кіркпатрік видання дещо змінило свою політику. Хоча на той час газета зберігла прихильність до республіканських та консервативних партій, та газета перестала робити значних ухил на користь цих партій.

Редакційна політика[ред.ред. код]

У 2004 році Tribune підтримала президента Джорджа Буша на переобрання. У 2008 році газета схвалила кандидата від Демократичної партії Іллінойс, молодшого сенатора США Барака Обама. Tribune підтримував Обаму знову на переобрання в 2012 році. Раніше Tribune підтримувала незалежних кандидатів. Протягом багатьох років, Tribune схвалила демократів за менші офіси, в тому числі останні схвалення Білла Фостера, Барак Обама в Сенат. Хоча Tribune підтримала Джордж Райан в 1998 в Іллінойському губернаторської гонці, газета згодом розслідування і повідомили про скандали навколо Райана під час його попередніх роках на посаді держсекретаря. Райан відмовився балотуватися на виборах в 2002 році і згодом був звинувачений, засуджений і поміщений у в'язницю в результаті скандалу.

Ціни[ред.ред. код]

$ 1.50 щоденна, $ 2,99 / $ 2,50 неділі / День Подяки. Tribune в будні дні коштував $ 1 до 2014 року,згодом ціна зросла до $ 1,50.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]