Чикола
| село Чикола | |
|---|---|
| рос. Чикола, ос. Цикола | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Північна Осетія |
| Муніципальний район | Ірафський район |
| Код ЗКАТУ: | 90220870001 |
| Код ЗКТМО: | 90620470101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1852 |
| Населення | 6821 (2014) |
| Поштовий індекс | 363500 |
| Телефонний код | +7 86734 |
| Географічні координати: | 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д.Координати: 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д. |
| Влада | |
| Вебсторінка | iraf.ru |
| Мапа | |
  Чикола  Чикола | |
|
| |
Чикола (ос. Цикола) — село, адміністративний центр Ірафського району Північній Осетії.
Історія[ред. | ред. код]
- XIX століття
Царська адміністрація намагалася проводити політику роздільного розселення осетин-мусульман і осетин-християн. Так, в 1852 роцы комісія на чолі з князем М. С. Воронцовим насильно виселила осетин-мусульман з аулів Стур-Дігора, Ахсана, Махческ, Галіат , Фаснал і Дур-Дур, переселивши їх в менш зручне місце, де вони в тому ж році заснували с. Вільно-Магометановське (нині Чикола).
Разом з селянами були переселені і феодали (баделята). Все XIX століття було відзначене класовим конфліктом між Тугановими (Вільно-Магометанським баделатами) і селянством. Основу конфлікту становили земельні спори — Туганови привласнювали собі найкращі землі, переносили межові знаки, тощо. В 1852 році в Вільно-Магометановську проживало більше 500 душ, а за переписом 1860 року — вже 817 чоловік, які мали 4633 десятин землі.
- 1900–1917
Постійною проблемою в Вільно-Магометанського була нестача землі. Ситуацію погіршувала політика Кавказької адміністрації. Найродючіші землі віддавалися козакам і поміщикам. У Вільно-Магометанську на душу населення землі доводилося в 5-6 разів менше, ніж в сусідніх козацьких станицях, і в 10-12 разів менше, ніж у поміщиків. Ще більше погіршувала ситуацію переселенчеська політика держави. Терська область стала об'єктом російської та української колонізації. Поруч з Вільно-Магометанським утворилося 12 переселенських хуторів. В умовах жорсткого земельного голоду хтось повинен був поступитися. І після революції 1905 року поселенці стали їхати, продаючи свої господарства Вільно-Магометанським кулакам.
Під час революції 1905 року в Вільно-Магометанську відбулося повстання. Магометанці за тиждень вирубали й вивезли 200 гектарів Тугановського лісу, після чого 150 осіб вчинили погром у сільському правлінні, вилучивши постанови про штрафи за порубки казенного лісу (присвоєного Тугановими). Повстання було придушене каральним загоном полковника Ляхова. В результаті обстрілу Магометанського було вбито і поранено близько 40 жителів.
Більше 100 магометанцев були учасниками Першої світової війни.
- 1917–1941
До моменту Жовтневої революції баделіатам в Дігорії належало 227 тис. десятин землі, а селяни були змушені платити високу орендну плату, яка досягала 40 руб. за одну десятину.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 6821 осіб.
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[1]:
Економіка[ред. | ред. код]
В даний час в Чиколі діють підприємства харчової і легкої промисловості, найбільшим з яких є Ірафська швейна фабрика. Підприємства харчової промисловості — переважно невеликі приватні фірми, які спеціалізуються на виробництві зерна та картоплі; з них найзначніше ВАТ «Чико», що випускає мінеральну воду, слабоалкогольні напої, плодоовочеві консерви.
Сільськогосподарські підприємства представлені колгоспом імені Леніна, а також «ТОВ Ірафагро і К».
У селі діє муніципальна друкарня.[2]
Релігія[ред. | ред. код]
- Мечеть. Відновлена в 1990-і роки.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Володимиру Леніну
- Обеліск братам Гасановим, с. Чикола. Побудований на кошти учнів і вчителів 8-річної Чиколінської школи
- Пам'ятник Й. Сталіну
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
Село відомо своїми борцями:[3]
- Фадзаєв Арсен Сулейманович — радянський, потім узбецький борець вільного стилю. Дворазовий чемпіон Олімпійських ігор.
- Гацалов Хаджимурат Солтанович — російський борець вільного стилю. Чемпіон Олімпійських ігор.
- Карданов Аміран Авданович — російський, потім грецький борець вільного стилю. Бронзовий призер Олімпійських ігор.
- Кертанті Родіон В'ячеславович — словацький борець вільного стилю. Срібний призер Чемпіонату Європи, учасник двох Олімпійських ігор, головний тренер збірної Словаччини з вільної боротьби.
- Макоєв Борис Ахсарбекович — російський та словацький борець вільного стилю, срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник Олімпійських ігор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Список підприємств на офіційному сайті Ірафського району. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ [Olympic Athletes Born in Chikola, Respublika Severnaya Osetiya-Alaniya, Russia ([[українська мова|укр.]] Олімпійці, що народилися в селі Чикола, Республіка Північна Осетія-Аланія, Росія) (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 23 вересня 2015.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Olympic Athletes Born in Chikola, Respublika Severnaya Osetiya-Alaniya, Russia (укр. Олімпійці, що народилися в селі Чикола, Республіка Північна Осетія-Аланія, Росія) (англ.)]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
