Чина бульбиста
Чина бульбиста | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Lathyrus tuberosus L. 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Чи́на бульби́ста[1][2] або горо́шок бульби́стий[2] (Lathyrus tuberosus L.) — багаторічна рослина родини бобових, також відома під народними назвами жола підзе́мна, ласковиця, орі́шки земляні́, чечеви́чка, чи́на розова.
Трав'яниста рослина. Кореневище розгалужене, тонке, з бульбоподібним потовщеним, веретеноподібним або майже кулястим корінням. Стебла повзучі, злегка опушені, тоненькі, 25-100 см завдовжки, від основи гіллясті, висхідні або розпростерті, гостро-гранисті, некрилаті, з листовими вусиками. Прилистки напівстрілкоподібні, 5 — 20 мм завдовжки. Листки з гранчастим, некрилатим черешком 8-4 мм завдовжки; вісь листка закінчується вусиком (у верхніх листків зазвичай гіллястим), листочки 1-парні, довгасто-овальні або довгасто-оберненоовальні, тупуваті, з гострим кінцем, 2,0 — 4,5 см завдовжки, 0,7 — 1,3 см завширшки. Нижні 2 листи лускоподібні, перші розвинені листя двійчаті, з шилоподібними або напівстрілкоподібними прилистниками.
Квітконоси іноді дещо зігнуті, довші за лист; кисті негусті, з 3 — 7 квітками з яскраво-червоним віночком завдовжки 13 — 17 мм; приквітки ланцетово-шилоподібні; квітконоси майже однакової довжини з чашечкою або довші; квітки 1,5 — 2 см завдовжки, пурпурно-червоні, із запахом, чашечка широко-колокольчата, зубці чашечки коротші або дорівнюють трубці. Прапор блідо-карміновий. Квітки сильно пахнуть. Боби донизу відігнуті, довгасто-лінійні, майже циліндричні, голі, злегка роздуті, 2,8 — 4 см завдовжки, 4 — 7 мм завширшки, жовтувато-бурі. Насіння числом 4 — 6, 3 — 4 мм в діаметрі, кулясте, стиснуте з боків, темно-буре, майже гладке, рубчик лінійний, охоплює 1/10 частина насіння; маса 1000 насінин близько 12 г.
В зеленій масі міститься до 25 % протеїну і до 4,5 % жиру, в бульбових утовщеннях — 18 % протеїну, 0,7 % жиру, 50 % крохмалю, 7,5 % сахарози, 10,2 % глюкози, 9,3 % клітковини. Рослина містить сапоніни.
- Азія:
- Європа:
- Середня Європа: Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Швейцарія;
- Східна Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія — європейська частина, Україна, включно із Кримом;
- Південно-Східна Європа: Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Греція, Італія, Румунія;
- Південно-Західна Європа: Франція, Іспанія
- Північна Америка: США
- Тихий океан: Нова Зеландія
Росте в степу, а також на полях, пасовищах (як бур'ян, іноді злісний). Північніше кордону чорноземів зустрічається рідко. У горах до 1 800 м. Компонент природних фітоценозів на луках і серед чагарників, а також на перелогах, рідше в посівах. Віддає перевагу пухкому аерованому ґрунту.
Квітне у червні — серпні. Цвіте — з другого, а іноді й третього року життя в червні — серпні. Плодоносить в липні — серпні. Насіння проростає з глибини не більше 20 см. Свіжестигле насіння не проростає. Сходи з насіння і пагони з бруньок на бульбах з'являються у квітні — травні.
На пасовищах до цвітіння добре поїдається всіма видами сільськогосподарських тварин. Коріння можна згодовувати свиням.
На Кавказі відварені в соленій воді корені вживають в їжу. В народній медицині застосовували як в'яжучий засіб. Рослина з ароматними квітками годиться для декоративних цілей. Добрий медонос. Іноді застосовували як добриво.
У посівах зернових — злісний бур'ян, особливо після оранки твердих покладів і степів. Викликає вилягання рослин. Заходи боротьби: пожнивне лущення і глибока оранка.
- ↑ Наукове товариство імені Шевченка. Довідник назв рослин
- ↑ а б Lathyrus tuberosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964
- Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: Изд. Азерб. филиала Акад.наук СССР, 1952. — Т.5. — С. 379.
- Артохин К. С. Атлас «Сорные растения». Ростов-на-Дону, 2004. 144 c.
- Никитин B. B. Сорные растения флоры СССР. Л.: Наука, 1983. 454 c.
- Районы распространения важнейших сорных растений в СССР. Ред. Волков А. Н. М.- Л., 1935. 153 c.
- Ульянова Т. Н. Сорные растения во флоре России и других стран СНГ. С-Пб.: ВИР, 1998. 233 c.
- Флора СССР. Т.13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.524-525.
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea.
- Uphof, J. C. T. 1968. Dictionary of economic plants, ed. 2.
- Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora.
- Yakovlev, G. P. et al. 1996. Legumes of Northern Eurasia.
- Чина бульбиста на сайті «AgroScience.com.ua» // Аграрна енциклопедія
- «Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их болезни, вредители и сорные растения». Дикие родичи культурных растений. Lathyrus pisiformis L. — Чина гороховидная.(рос.)
- Lathyrus tuberosus на сайті «International Legume Database & Information Service» (ILDIS) (англ.)
- Lathyrus tuberosus на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)
- Lathyrus tuberosus на сайті «BOTANY.cz»(чеськ.)(англ.)
- Сорняки сельскохозяйственных культур. Чина клубненосная(рос.)
- Lathyrus tuberosus на сайті «Plantarium»(рос.)
- Lathyrus tuberosus на сайті «United States Department of Agriculture» (USDA)(англ.)
- Lathyrus tuberosus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)