Чин (народ)
Чин | |
---|---|
Кількість | В М'янмі склада.nm близько 880 тис. чоловік. В Індії 400 тис. |
Ареал | М'янма Індія |
Близькі до | фалам, тиддім, мізо, тхадо, лакхери. |
Мова | чин |
Релігія | християни |
Чин (чини) - це народ підгрупи кукі-чин, що говорить на однойменній мові тибето-бірманської гілки. Проживають в М'янмі, Індії та Бангладеш.
В М'янмі чини проживають в штаті Чин. Представлені народностями (і мовами) фалам, тиддім, хака-чин тощо. Населення в М'янмі становить близько 880 тисяч осіб.
В Індії чини проживають в штатах Ассам, Маніпур, Мегхалая і Мізорам і представлені народностями (і мовами) мізо, тхадо, лакхери тощо. Населення в Індії перевищує 400 тис. чоловік.
Чин говорять на великій кількості мов, що утворюють кукі-чинську групу гілки кукі-чин-нага тибето-бірманських мов.
Мови кукі-чин вперше були описані і класифіковані Стеном Коно. Він відніс ці мови до бірманської гілки тибето-бірманської сім'ї. Для чинських мов характерна важливість займенників. Розділяють два тони іменників і займенників: прямий і непрямий [1].
Також поділяють неформальну усну мову і «літературну». Формальні пропозиції завжди закінчуються дієсловом з часткою, а не займенником, як це відбувається в усному мовленні.
Чин в основному християни, серед них переважають протестанти, особливо баптисти [2]. Окремі представники чин заявили, що вони є нащадками коліна Манасієва, і стали практикувати юдаїзм. Вони називають себе Бней-Менаше і частина їх переселилася в Ізраїль[3].
Побут народів чин простий. В основному вони займаються землеробством (рис, пшениця, кукурудза), ткацтвом і полюванням. Одяг чинів домотканий, нагадує свого роду плащ або накидку.
- ↑ Henderson 1957: 323-325
- ↑ Chin Cultural Profile
- ↑ The lost and found Jews in Manipur and Mizoram
- Велика Радянська Енциклопедія. М.: «Радянська енциклопедія», 1969-1978
- Чесноков Я. В. Народи Південної Азії. М.: АН СРСР, 1963
- Henderson E.J.A. Chin as a Pronominalized Language // Bulletin of the School of Oriental and African Studies, vol. 20, 1957, pp. 323-327.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |