Число Стентона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Число Стентона
Названо на честь Thomas Stantond
Досліджується в термодинаміка
Розмірність
Формула [1][2]
Позначення у формулі , , , і
Символ величини (LaTeX) [1][2], [2] і
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання 1[1]

Число́ Сте́нтона ()[3] — характеристичне число та критерій подібності теплових процесів, що характеризує інтенсивність дисипації енергії у потоці рідини або газу:

де

 — коефіцієнт теплоперенесення;
 — масова теплоємність середовища за сталого тиску;
 — густина;
 — характеристична швидкість.

Названо на честь англійського вченого Томаса Стентона (англ. Th. Stanton; 18651931).

Число Стентона є безрозмірнісною формою коефіцієнта теплоперенесення і пов'язане з числом Нуссельта та числом Пекле співвідношенням:

Число Стентона також може бути виражене через безрозмірні коефіцієнти поверхневого тертя чи гідродинамічного опору .

У випадку, якщо число Прандтля , то .

Крім того:

,

де Nu, Re, Pr – числа відповідно Нуссельта, Рейнольдса і Прандтля.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в 11-5.7 // Quantities and units — Part 11: Characteristic numbers — 2 — ISO, 2019. — 50 p.
  2. а б в Міжнародний електротехнічний словникМіжнародна електротехнічна комісія, 1938.
  3. ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Веников В. А. Теория подобия и моделирование применительно к задачам электроэнергетики. — М., 1966;
  • Патанкар С. Численные методы решения задач теплообмена и динамики жидкости. — М., Энергоатомиздат, 1984.
  • Лыков А. В., Михайлов Ю. А. Теория тепло- и массопереноса, M.- Л.: Госэнергоиздат, 1963.— 535 с.
  • Incropera Frank P., DeWitt David P. Fundamentals of Heat and Mass Transfer//3rd Ed. — 1990. — ISBN 0-471-51729-1.