Числюк Валерій Анатолійович
| Числюк Валерій Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 липня 1976 Шепетівка | |
| Смерть |
3 грудня 2015 (39 років) Гнутове | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Чумак», «Апостол» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вале́рій Анато́лійович Числю́к (13 липня 1976 — 3 грудня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1976 року в місті Шепетівка Хмельницької області. 1980 року переїхала у місто Прокоп'євськ Кемеровської області РФ. 1986 року родина повертається додому, жили в Шепетівці. У Білополі проживали його дідусь та бабуся; дідусь працював завідувачем ферми, Валерій любив коней, вчився сільських робіт. Закінчив 9 класів шепетівської ЗОШ № 3, від 12 років працював на колгоспному току, за хорошу роботу Валерія нагородили будильником. Одного разу врятував дитину, яка сиділа на возі — віз мчав у став (їздовий був нетверезий). 1992 року закінчив Шепетівський професійний ліцей — за спеціальністю токар. Працював токарем, трактористом, у Мокіївській селянській спілці «Нива» водієм, згодом — у Шепетівській ЦРЛ; останніми роками їздив на заробітки до Києва. Проживав у селі Білопіль Шепетівського району.
Мобілізований в квітні 2015 року, місяць проходив бойову підготовку на Рівненському військовому полігоні; солдат 21-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади, старший водій БРДМ-2.
3 грудня 2015 року група військовиків в кількості 15 осіб здійснює рух у напрямі спостережного пункту, за 500—600 метрів ДРГ терористів відкриває прицільний вогонь на ураження по спостережному посту. Військовики на посту відкрили вогонь у відповідь та просять підтримку, було прийнято рішення направити резерв роти (2 мотопіхотні відділення на 2-х БРДМ-2). Близько 17:20 поблизу села Гнутове на ворожій міні підірвалася БРДМ-2. Внаслідок підриву Валерій Числюк загинув, 5 вояків зазнали поранень.
Похований в селі Білопіль Шепетівського району.
Без сина лишилася мама Любов Іванівна.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
- 19 лютого 2016 року у селі Білопіль відкрили меморіальну дошку бійцю АТО Валерію Числюку[2]
- 23 червня 2016 року в Шепетівському професійному ліцеї відкрито та освячено меморіальні дошки випускникам Ярославу Давидову та Валерію Числюку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У селі Білопіль відкрили меморіальну дошку бійцю АТО Валерію Числюку
Джерела[ред. | ред. код]
- Числюк Валерій Анатолійович // Книга пам'яті загиблих
- Числюк Валерій Анатолійович. Доки живе пам'ять, доти живуть герої
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 13 липня
- Народились 1976
- Померли 3 грудня
- Померли 2015
- Військовики 56-ї окремої мотопіхотної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Шепетівки
- Померли в Маріуполі
- Поховані в Шепетівському районі