Чистець болотяний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чистець болотяний
Stachys palustris
Stachys palustris - soo-nõianõges.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Lamioideae
Триба: Stachydeae
Рід: Чистець (Stachys)
Вид: Чистець болотяний
Біноміальна назва
Stachys palustris
L., 1753[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stachys palustris
EOL logo.svg EOL: 579675
IPNI: 70019-3
ITIS logo.svg ITIS: 32344
IUCN logo.svg МСОП: 203274
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1060938

Чистець болотяний, чистець болотний (Stachys palustris) — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Квіти чистецю болотяного

Має довгі підземні пагони з білуватими бульбовидно-здутими вкороченими меживузлями. Стебла від основи підведені, чотиригранні, ЗО— 150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, вкриті здебільшого негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки супротивні, видовженоланцетні, з коротким черешком або майже сидячі, при основі округлі або невиразносерцевидні, з країв пилчасті або зарубчасто-пилчасті, на верхівці загострені, з обох боків бархатисто опушені м'якими волосками, іноді зверху майже голі, а зісподу розсіяно опушені по жилках, покривні листки суцвіття, а також часто і верхні стеблові сидячі, верхні покривні листки вкорочені, яйцевидноланцетні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4 — 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній частині загального колосовидного суцвіття; чашечка трубчасто-дзвониковидна, опушена довгими відлеглими волосками, нерідко з домішкою коротеньких залозних, з майже однаковими трикутно-ланцетними, закінченими коротеньким голим вістрям зубцями, не коротшими за її трубочку; віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий з домішкою залозних волосків, двогубий, з суцільною, трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до серпня.

Поширення[ред. | ред. код]

Чистець болотяний росте по всій Україні на луках і болотах, по берегах водойм і як бур'ян у посівах, на парових полях і городах, особливо по вологих місцях.

Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]

Для виготовлення ліків використовують траву чистецю (Herba Stachydis palustris), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши тонт ким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава чистецю містить бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін С (132 мг%) та ін.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Галенові препарати чистецю знижують артеріальний тиск, заспокійливо діють на центральну нервову систему, регулюють менструації, посилюють скорочення матки, підвищують секрецію жовчі, діють як протизапальний засіб. У народній медицині настойку, рідше настій трави чистецю дають усередину при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, порушенні менструацій та при маткових кровотечах різної етіології. Зовнішньо настій трави чистецю використовують для полоскань при ангіні, обмивань і компресів при ранах, виразках і шкірних хворобах.

У харчуванні[ред. | ред. код]

На Кавказі м'ясисте коріння використовують як спаржу або капусту, смажать замість картоплі, маринують. В Абхазії з варених бульб чистцю готують овочеві салати, додаючи для смаку різні спеції, олію, сіль. Бульби тут заготовляють на зиму й зберігають у холодному сухому приміщенні.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GRIN Species Profile
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.71

Посилання[ред. | ред. код]