Чистець візантійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чистець візантійський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Чистець (Stachys)
Вид:
Чистець візантійський (S. byzantina)
Біноміальна назва
Stachys byzantina
K.Koch & Scheele, 1849
Синоніми

Stachys lanata Jacq.
Stachys olympica Poir.

Чистець візантійський або Чистець шерстистий (Stachys byzantina K.Koch) — вид багаторічних трав'янистих рослин роду чистець (Stachys) родини глухокропивові (Lamiaceae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид росте у дикому стані у Туреччині, Вірменії, Ірані, в Криму, на Кавказі, вирощують як декоративну рослину у садах та на клумбах[1].

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 20–60 см.

Стебла прямі або гіллясті, сріблясті, повстяно-шерстисто запушені.

Прикореневі та нижні стеблові листки лопатеві або довгасто-лінійні.

Суцвіття утворює густий щільний колос. Чашечка трубчаста з трикутними зубцями, шерстисто-запушена. Віночок зовні запушений, рожевий, трубка його не видається з чашечки, тичинкові нитки видаються з віночка.

Плід — довгасті, бурі, голі горішки.

Використання

[ред. | ред. код]

Декоративна рослина, часто вирощують у садах. Вона підходить для альпійських гірок, рабаток, як ґрунтопокривна рослина. Окрім того, можуть вирощуватися у контейнерах. Декоративним є сріблясто запушені стебла та листки[2].

Вирощування

[ред. | ред. код]

Добре переносить посуху та росте на повному сонці та у півтіні. Найкраще почувається на супіщаних або скелястих ґрунтах. Не вимагає сильного підживлення та поливу, pH ґрунту не відіграє суттєвої ролі. Вид витривалий, морозостійкий[2]. Листки зберігаються навіть у зимовий період.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 17 квітня 2015.
  2. а б Geoff Burnie i inni. Botanica. Rośliny ogrodowe. — 2005. — ISBN 3-8331-1916-0.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.