Чистякова Валентина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чистякова Валентина Миколаївна
Зображення
Народилася 5 (18) квітня 1900(1900-04-18)
м. Санкт-Петербург
Померла 19 травня 1984(1984-05-19) (84 роки)
м. Харків
Громадянство: Російська імперія, Російська республіка, СРСР
Рід діяльності: театральна актриса, педагог
Роки діяльності: 19191967
Чоловік: Лесь Курбас
Нагороди:

Народна артистка Української РСР (1943), Народна артистка Узбецької РСР (1943)

Чистяко́ва Валенти́на Микола́ївна (* 5 (18) квітня 1900(19000418), Санкт-Петербург—† 19 травня 1984, Харків) — українська театральна актриса і педагог. Народна артистка Української РСР (1943), народна артистка Узбецької РСР (1943). Дружина та учениця видатного українського театрального режисера Леся Курбаса.

Біографія і театральна творчість[ред.ред. код]

Шлях на сцену[ред.ред. код]

Народилася в родині соліста Великого театру Миколи Чистякова. Разом із батьками жила в Москві. В 1918 році родина утекла із більшовицької Москви до Києва. Валентина займалась в балетній студії на Прорізній вулиці, в будинку, де одночасно відбувалися репетиції і спектаклі «Молодого театру» під керівництвом Курбаса.

Про цей період свого життя Чистякова згадувала: «Я підійшла до головної події усього мого життя — зустрічі з Олександром Степановичем Курбасом в Києві 1918 року. Ця зустріч вирішила мою долю — і особисте життя, и творче. Чи могло статися інакше?.. Особистість Олександра Степановича — геніального режисера-новатора, його освіченість, виняткова працьовитість, дивний талант і, в той же час, його принциповість, цілеспрямованість, не кажучи вже про його надзвичайну привабливість, не могли не підкорити мене, недавню московську гімназистку, яка з дитинства мріяла про життя в мистецтві».

Дебютувала влітку 1919 року на сцені «Молодого театру» в хорі у спектаклі «Цар Едіп». У вересні 1919 року Чистякова побралася з Курбасом (вінчання відбулося в Андріївській церкві), и назавжди пов'язала долю зі славетним режисером.

Вона грала в «Молодому театрі» (1919—1920), Першому державному театрі УРСР ім. Т. Шевченка (1920), в пересувному театрі «Кийдрамте» (Біла Церква — Умань, 1920—1922). З 1922 року Чистякова — серед провідних актрис театру Леся Курбаса «Березіль» у Києві, а в 1926 році разом із театром переїхала до Харкова. В Харкові родина Курбаса та Чистякової оселилася у недоброї пам'яті славетному будинку Слово.

Період «Березоля»[ред.ред. код]

В «Березолі» під керівництвом Курбаса актриса розкрила різні грані свого таланту: комедійні, мелодраматичні та глибоко психологічні. Головні роли: донька мільярдера («Газ» Кайзера, 1923), Оксана («Гайдамаки» за Шевченком, 1924), Ізабелла («Жакерія» Меріме, 1925), Дора («Пролог» за Поповським, 1927), Любуня («Народний Малахій» Куліша, 1928), Параня («Диктатура» Микитенко, 1930) та інші. Спробувала себе і в режисурі: «Товариш жінка» (текст колективний, 1931).

Чистякова важко пережила розгром театру в 1933 році, арешт і загибель Курбаса. На схилі життя вона писала: «Мені писати й говорити про Леся Степановича тяжко. Я ніколи не зможу пробачити і осягнути та, що відбулося. Якщо чесно про все писати — я мала б проклясти радянську владу. Таких спогадів не надрукують…»

Зрілий період творчості[ред.ред. код]

Проте Чистякова віднайшла в собі сили, щоб залишитися в трупі. В 1935—1959 роках вона — актриса Українського драматичного театру імені Шевченка в Харкові.

Ролі, які вона зіграла у цей зрілий період її творчості, увійшли до золотого фонду українського театрального мистецтва: Ліда («Платон Кречет» Корнейчука, 1935), Одарка («Дай серцю волю, заведе в неволю» Кропивницкого, 1936), Катерина («Гроза» Островського, 1938), Цезаріна («Жінка Клодта» Дюма-сына, 1938), Євгенія («Євгенія Гранде» за Бальзаком, 1940), Лучицька («Талан» Старицького, 1941), леді Мільфорд («Підступність і кохання» Шиллера, 1948), Софія Ковалевська («Софія Ковалевська» братів Тур, 1948).

В 1941—1943 разом із театром перебувала в евакуації в Узбекистані.

З осені 1943 року жила у Харкові на вул. Гіршмана, разом із матір'ю репресованого Леся Курбаса Вандою Адольфівною (померла в 1950). На цьому будинку встановлено меморіальну дошку.

Останні роки життя[ред.ред. код]

В 1959—1967 роках викладала в Харківському інституті мистецтв. Чистякова — автор статей з питань акторської майстерності, спогадів про театр «Березіль» та Курбаса (надруковані в 1991—1992 рр.).

Кінематограф[ред.ред. код]

Грала повію у фільмі І. Кавалерідзе «Прометей» (1935).

Пам'ять[ред.ред. код]

Похована на 13-му міському кладовищі що на вул. Пушкінській. На могилі встановлено пам'ятник-пантеон родини Курбасів (1993, скульптор С. Якубович): тут поховані Валентина Чистякова, мати Олеся Курбаса — Ванда Адольфівна, та знаходиться урна із землею з Соловецьких островів, де у таборі СТОН карався сам Курбас.

Література[ред.ред. код]


Українські актори Це незавершена стаття про українського актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.