Чисті пруди (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°45′53″ пн. ш. 37°38′18″ сх. д. / 55.76472° пн. ш. 37.63833° сх. д. / 55.76472; 37.63833

Чисті пруди
Сокольницька лінія
Chistiye Prudy.jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 35 м
Проектна назва М'ясницька, Мясницькі ворота
Стара назва Кіровська (до 5 листопада 1990)
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) Н. Д. Коллі , Л. П. Шухарева; реконструкція: Л. Н. Попова, А. Ф. Фокіна
Інженер(и)-конструктор(и) А. Ф. Денищенко
Станція споруджена Шахта №18-19 (БМУ-7), і Шахта №29-30 (БМУ-8). Мосметробуда, реконструкція 1971 . - БМУ-5 Мосметробуда
Пересадка на Moskwa Metro Line 6.svgТургенєвська
Moskwa Metro Line 10.svgСретенський бульвар
Виходи до Чистопрудний бульвар, площа М'ясницькі ворота, М'ясницька вулиця
Код станції 008
Сокольницька лінія
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
задєл під СЗГ до Великого кільця
задєл під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
ССГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйови гори
р. Москва
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
ТЧ Салар'єво

Чисті пруди (рос. Чистые пруды) — станція Московського метрополітену, Сокольницької лінії. Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Красні ворота» і «Луб'янка» . Знаходиться На території Басманного району Центрального адміністративного округу Москви[1].

Історія[ред.ред. код]

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Спочатку станція не мала центрального залу, лише біля виходів розташовувалося два коротких аванзали для переходу між коліями. Лише у 1971, станцію було реконструйовано у трисклепінну.

Під час Німецько-радянської війни на станції перебували відділи Генерального штабу і ППО країни. У 1947 на станції вперше у Московському метрополітені були встановлені люмінесцентні лампи.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

Станція має наземний вестибуль, розташований на початку Чистопрудного бульвару. Через нього можна вийти, крім бульвару, на Площу М'ясницькі ворота і М'ясницьку вулицю[2]. З 5 січня 1972 з'єднана пересадкою зі станцією «Тургенєвська», з 13 січня 2008 — зі «Сретенським бульваром».

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 35 м). Споруджена за індивідуальним проектом гірничим способом з оздобленням з монолітного бетону. Спочатку мала два короткі аванзали на місці центрального залу. Реконструйована в трисклепінну у 1971[3].

Оздоблення[ред.ред. код]

Склепіння станційного залу підтримують два ряди масивних спарених пілонів, оздоблених світлим уральським мармуром «коєлга» і димчастим мармуром «уфалей». Опори склепіння приховані широкими карнизами, за якими розміщені світильники. Підлога викладена сірим і рожевим гранітом (до 1972, покриття було асфальтовим). До спорудження переходу на станцію «Сретенський бульвар» біля торцевої стіни знаходився бронзовий бюст С. М. Кірова, в честь якого довгий час називалася станція (автор — М Г Манізер). Зараз погруддя знаходиться в переході зі станції «Сретенський бульвар» на станцію «Тургенєвська» і втратило зв'язок зі станцією, що називалася на честь Кірова. Колійні стіни оздоблені світло-сірим мармуром (до середини 1990-х — білою керамічною плиткою), знизу — чорним гранітом.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]