Чита (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Чита»
ФК Чита лого.png
Повна назва Футбольний клуб «Чита»
Прізвисько Червоно-білі, Спартачі,
Гладіатори
Засновано 1974
Населений пункт Чита, Росія Росія
Стадіон «Локомотив», Чита
Вміщує 10 200
Президент Росія Леонід Борисов
Головний тренер Росія Костянтин Дзуцев
Ліга Другий дивізіон,
зона «Схід»
2018/19 5-ше
Домашня
Виїзна
Запасна

Футбольний клуб «Чита» або просто «Чита» (рос. Футбольный клуб «Чита») — професіональний російський футбольний клуб з однойменного міста, який виступає в Другому дивізіоні, (зона «Схід»). Заснований у 1974 році під назвою «Локомотив».

У 2006 році був виключений з Першого дивізіону через недоліки в документації, потім був реорганізований, змінив назву і був переведений у Другий дивізіон. У сезоні 2008 року клуб посів 1-ше місце в зоні «Схід» Другого дивізіону і повернувся в Перший дивізіон, але в сезоні 2009 року посів 17-те місце в Першому дивізіоні і знову повернувся в зону «Схід» Другого дивізіону.

Хронологія назв[ред. | ред. код]

  • 1974 — 2005 — «Локомотив»;
  • 2005 — н.ч. — «Чита»

Клубні кольори[ред. | ред. код]

Червоний Чорний Зелений

Історія[ред. | ред. код]

Попередники[ред. | ред. код]

  • БЧА до 1945
  • «Динаамо» в 1946—1956
  • ОСК в 1957
  • СКВО в 1957—1959
  • СКА в 1960 та 1967—1973
  • «Забайкалець» у 1961—1966

Перші достовірні відомості про виникнення футбольних команд в Читі відносяться до 1911-1912 років. Олександр Кнохт, син підприємця, після навчання в Одеському комерційному університеті, познайомив Читинську молодь з новою грою й створив команду «Тріумф».

Перші офіційні змагання для читинської команди пройшли в серпні 1925 року в Хабаровську, де відбулася першість Далекого Сходу. Учасниками цього турніру були господарі поля хабаровчани, а також футболісти Благовєщенська, Чити, Харбіна. Забайкальці тоді виграли у господарів — 1:0, у харбінців - 3:0 і в заключному матчі у команди Благовещенська — 2:0. Тим самим, завоювавши титул чемпіона Далекого Сходу. У 1937 році Всесоюзним комітетом фізкультури була створена п'ята зона першості СРСР, в яку потрапили команди Алма-Ати, Свердловська, Новосибірська, Челябінська, Томська, Красноярська, Іркутська, Чити, Хабаровська, Владивостока. Забайкальска команда «Золото і платина» в перший рік змогла посісти п'яте місце. У цьому ж році «Золото й платина» вперше брала участь у Кубку СРСР, в 1/64 фіналу читинці були сильнішими за «Будівельника» (Комсомольськ-на-Амурі) — 3:2. У наступній стадії забайкальці поступилися команді «Динамо» (Новосибірськ) — 0:1. Після цього 20 років читинські команди не брали участь в кубкових баталіях.

У 1957 році була створена група класу «Б» Сибіру й Далекого Сходу. Перші роки в цьому турнірі від Чити грала команда спортивного клубу армії, потім «Забайкалець», але не дуже вдало. У 1967 році свій виступ у турнірі знову розпочав читинский армійський клуб під керівництвом Володимира Зубаревича. І в цьому ж році читинці стали чемпіонами зони, вдало зіграли в півфіналі в Астрахані і в фіналі в Махачкалі. Завдяки результатам сезону СКА вийшов до другої групи класу «А». Але в подальшому результати команди погіршувалися. Три роки команда грала в класі «А», а потім з 1971 року — у Другій лізі. У 1974 році в вітчизняному чемпіонаті від Чити виступав уже «Локомотив»[1].

1974 — 1991[ред. | ред. код]

У 1974-1977 роках у другій лізі першості СРСР з футболу виступав читинский «Локомотив». Напередодні старту сезону 1978 року «залізничники» за низькі спортивні досягнення були виключені з числа учасників першості країни. Наступні 6 років читинська команда не брала участі в першості СРСР.

У 1984 році читинский «Локомотив» повернувся в союзну першість. З кожним роком команда стала виступати все успішніше, постійно покращуючи свої результати. У 1990 році «Локомотив» зайняв 2-ге місце, а в 1991 році — 1-ше місце в 10-ій зоні. Успіхи чітінцев пов'язані з ім'ям Олександра Ковальова, який протягом багатьох років очолював команду з 1986 року (в 1984-1985 роках тренер і начальник команди).

1991—2006[ред. | ред. код]

З 1992 року чітинці стали незмінними учасниками розіграшів Першого дивізіону першості Росії. Подібний результат до початку сезону 2001 року мав також саратовський «Сокіл», який у 2000 році вийшов у вищу лігу чемпіонату Росії. У ці роки в складі команди грав кращий бомбардир Першого дивізіону Наїль Галімов — 127 забитих м'ячів у першості, всього в «Локомотиві» більше двохсот м'ячів, Андрій Недорєзов, який відіграв за читинский «Локомотив» 540 матчів (рекордсмен за цим показником), найкращий бомбардир Першого дивізіону 2005 року Євген Алхімов і ряд інших талановитих футболістів. У 2006 році читинский «Локомотив» з неспортивних причин — через недоліки в документації — був переведений у Другій дивізіон.

З 2006 року[ред. | ред. код]

14 лютого 2006 року «Локомотиву» й «Аланії» відмовили в професійних ліцензіях і виключили з Першого дивізіону через недоліки в документації[2]. 22 лютого ПФЛ вирішила включити до складу учасників першості Росії в першому дивізіоні (замість «Аланії» й «Локомотива») «Ладу» (Тольятті) і п'ятигорський «Машук-КМВ», клуби Другого дивізіону[3][4]. Російський футбольний союз не підтвердив виключення і 28 лютого вирішив залишити «Аланію» й «Локомотив» у Першому дивізіоні, даючи їм шанс виконати вимоги ліги[5][6]. 6 березня ПФЛ вирішила розширити Перший дивізіон з 22 до 24 клубів, включаючи «Аланію», «Локомотив», «Ладу» і «Машук-КМВ»[7].

«Локомотив» (Чита) зазнав перебудови й був перейменований в ФК «Чита». 4 квітня він був допущений у Другій дивізіон (зона «Схід»)[8]. Перед командою було поставлено завдання повернутися в Перший дивізіон. У сезоні 2006 року забайкальці зайняли 8-ме місце з 13-ти команд в зоні «Схід». У 2007 році «Чита» стала третьою. У 2008 році клуб виграв першість Другого дивізіону в зоні «Схід» і повернувся в Перший дивізіон.

2016—2017[ред. | ред. код]

Футбольний сезон для команди відкрився матчем 1/64 фіналу Кубка Росії, де «Чита» приймала «Зеніт» з Іркутська. Гра завершилася з розгромним рахунком 5:2 на користь господарів. У першості Професійної Футбольної Ліги, клуб стартував з поразки від «Сахаліну» в гостях з рахунком 0:2. У трьох наступних турах команда здобула три перемоги поспіль і на перерву перед матчами Кубка країни пішла лідером зони «Схід« Другого Дівізона. 24 серпня в матчі на Кубок суперником команди став клуб Першого Дівізона «Промінь-Енергія», де перемогу святкували читинці — 1:0. 22 вересня «Чита» в 1/16 фіналу Кубка Росії на домашньому стадіоні «Локомотив» приймала клуб Російської Футбольної Прем'єр-Ліги — казанський Рубін і поступилася 0:1, тим самим завершивши боротьбу в цьому турнірі. У чемпіонаті ПФЛ з 12-го туру Читинська команда видала 8-матчеву серію без поразок, зігравши внічию і здобувши сім перемог, таким чином набравши 22 очка з 24-ох можливих. У 20-му турі «Чита» достроково гарантувала собі участь у Футбольній Національній Лізі сезону 2017/18 років, перемігши в гостях «Динамо-Барнаул» з рахунком 3:1, поступаючись по ходу матчу господарям 0:1[9]. Набравши 40 очок команда за 3 тури до кінця стала недосяжною для суперників у турнірній таблиці. У першості «ФНЛ» ФК «Чита» гратиме вперше через 8 років (останній раз клуб грав у 1-му дивізіоні в 2009 році). Однак через деякий час клуб вирішив відмовитися від участі в ФНЛ, причиною чого стали фінансові проблеми.

Досягнення[ред. | ред. код]

У СРСР[ред. | ред. код]

  • СРСР Друга ліга
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 1991 (10-та зона)
    • Silver medal icon.svg Срібний призер (2): 1988 (2-га зона), 1990 (10-та зона)

Росія[ред. | ред. код]

Статистика вистурів[ред. | ред. код]

СРСР: чемпіонат, першість, кубок[ред. | ред. код]

Сезон Дивізіон Місце І В Н П М О Кубок Примітки
1974 Друга ліга, 5 зона 15 34 7 11 16 20—39 25
1975 Друга ліга, 5 зона 17 34 9 8 17 21—41 26
1976 Друга ліга, 5 зона 16 34 5 12 17 20—55 22
1977 Друга ліга, 6 зона 19 38 5 16 17 35—70 26 Доош заасан улаан сум.png‎Вилетів з Другої ліги
1978—1983 роки не брала участі
1984 Друга ліга, 4 зона 13 26 2 4 20 15—75 8 Ногоон сум.pngВийшов у Другу лігу
1985 Друга ліга, 4 зона 11 26 7 7 12 19—36 21
1986 Друга ліга, 4 зона 9 26 6 10 10 16—29 22
1987 Друга ліга, 4 зона 8 28 10 7 11 30—36 27
1988 Друга ліга, 4 зона 2 30 17 4 9 46—31 38
1989 Друга ліга, 4 зона 7 36 16 10 10 56—37 42
1990 Друга ліга, 10 зона 2 28 18 4 6 61—27 40
1991 Друга ліга, 10 зона 1 34 21 10 3 46—12 52 1/32 Ногоон сум.pngВийшов у Першу лігу, зона «Схід»

Росія: чемпіонат, першість, Кубок[ред. | ред. код]

Сезон Дивізіон Місце І В Н П М О Кубок Примітки
1992 Перша ліга, «Схід» 3 30 17 5 8 46-27 39 Розігрувався Кубок СРСР
1993 Перша ліга, «Схід» 4 30 15 8 7 39-33 38 1/128
1994 Перша ліга 9 42 17 10 15 59-56 44 1/128
1995 Перша ліга 8 42 20 5 17 66-67 65 1/128
1996 Перша ліга 17 42 13 12 17 50-56 51 1/32
1997 Перша ліга 8 42 21 2 19 62-63 65 1/8
1998 Перший дивізіон 11 42 17 8 17 60-50 59 1/16
1999 Перший дивізіон 10 42 19 5 18 48-50 62 1/128
2000 Перший дивізіон 8 38 16 5 17 50-51 53 1/16
2001 Перший дивізіон 15 34 12 4 18 38-50 40 1/32
2002 Перший дивізіон 9 34 12 9 13 38-46 45 1/32
2003 Перший дивізіон 11 42 19 0 23 55-66 57 1/32
2004 Перший дивізіон 10 42 17 8 17 47-48 59 1/16
2005 Перший дивізіон 15 42 14 8 20 57-67 50 1/16 Доош заасан улаан сум.pngВилетів з Першого дивізіону
2006 Другий дивізіон, «Схід» 8 36 16 9 11 66-38 57 1/8
2007 Другий дивізіон, «Схід» 3 30 16 8 6 47-20 56 1/16
2008 Другий дивізіон, «Схід» 1 27 17 9 1 51-20 60 1/256 Ногоон сум.pngВийшов у Перший дивізіон
2009 Перший дивізіон 17 38 10 5 23 27-65 35 1/128 Доош заасан улаан сум.pngВилетів з Першого дивізіону
2010 Другий дивізіон, «Схід» 3 30 15 8 7 43-27 53 1/32
2011/12 Другий дивізіон, «Схід» 3 36 17 8 11 49-33 59 1/256
2012/13 Другий дивізіон, «Схід» 2 30 16 11 3 42-22 59 1/128
2013/14 Другий дивізіон, «Схід» 2 24 12 6 6 31-20 42 1/256
2014/15 Другий дивізіон, «Схід» 5 24 10 6 8 27/30 36 1/64
2015/16 Другий дивізіон, «Схід» 3 24 9 7 8 30/25 34 1/64
2016/17 Другий дивізіон, «Схід» 1 / 1/16

Ліга[ред. | ред. код]

Другий дивізіон Росії з футболуПершість Футбольної Національної ЛігиДругий дивізіон Росії з футболуПершість Футбольної Національної Ліги

Найбільші перемоги й поразки[ред. | ред. код]

Перемоги:

У чемпіонаті Росії (Перший дивізіон):

  • «Локомотив» (Чита) — «Спартак-Чукотка» (Москва) — 7:0 (29.07.2000)

Поразка:

У чемпіонаті Росії (Перший дивізіон):

Стадіон[ред. | ред. код]

Стадіон «Локомотив», матч відкриття — 2-го серпня 1975 «Локомотив» — «Цілинник» (Цілиноград), 2:1. Розмір поля — 106х70, місткість — 10 200 глядачів. Адреса: Чита, проспект Генерала Бєліка, 33.

Форма та логотип[ред. | ред. код]

Клубна форма[ред. | ред. код]

  • Домашня: — червоні футболки, чорні шорти, червоні гетри.
  • Гостьова: — зелені футболки, зелені шорти, зелені гетри.

Емблема клубу[ред. | ред. код]

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 28 серпня 2017 року, відповідно до офіційного сайту ПФЛ.

Позиція Гравець
Росія ВР Єгор Філімонов
Росія ВР Даниїл Гавиловський
Росія ВР Іван Смолкін
Росія ЗХ Олександр Бодялов
Росія ЗХ Олександр Масловський
Росія ЗХ Олександр Новицький
Росія ЗХ Олексій Подпругін
Росія ЗХ Дмитро Шандринцев
Росія ЗХ Андрій Волгін
Росія ЗХ Анатолій Захаров
Росія ПЗ Євгеній Бастов
Росія ПЗ Сергій Дудкін
Росія ПЗ Андрій Гацко
Позиція Гравець
Росія ПЗ Олександр Камєнєв
Росія ПЗ Микита Красоткін
Росія ПЗ Володимир Марков
Росія ПЗ Іван Нагібін
Росія ПЗ Олександр Рибаков
Росія ПЗ Дмитро Єфремов
Росія ПЗ Максим Єрусланов
Росія ПЗ Павло Захаров
Росія НП Олександр Ловіков
Росія НП Артем Мотов
Росія НП Андрій Разборов
Росія НП Артем Яркін

Відомі гравці[ред. | ред. код]

  • СРСРРосіяВірменія Карапет Мікаелян
  • Росія Наїль Галімов
  • Росія Олександр Нагібін
  • Росія Андрій Недорєзов
  • Росія Раміль Гатталов
  • Росія Євген Алхімов
  • Росія Андрій Істомін
  • Росія Максим Крейсман
  • Росія Георгій Гармашов
  • Росія Віталій Попов
  • Росія Кирило Кочкаєв

Рекордмени клубу[ред. | ред. код]

  • Найбільша кількість матчів за клуб: Андрій Недорєзов — 544.
  • Найбільша кількість голів за клуб: Наїль Галімов — 127.

Відомі тренери[ред. | ред. код]

  • Росія Олег Кокарєв (2009)
  • Росія Андрій Недорєзов (2009-2013)
  • Росія Ілля Макієнко (2013-2016)
  • Росія Костянтин Дзуцев (2016-)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія клубу на офіційному сайті. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2017-11-09. 
  2. Аланія й «Локомотив» (Чита) виключені з Першого дивізіону. Спорт-Експрес. 14 лютого 2006 року. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2017-11-10. 
  3. Прес-релізи ПФЛ. Професіональна футбольна ліга. 22 лютого 2006 року. Архів оригіналу за 2006-10-10. Процитовано 2017-11-10. 
  4. Футбольним клубам «Аланія» (Владикавказ) і «Локомотив» (Чита) дана остання відстрочка до 28 лютого. Рішення РФС
  5. «Аланія» й «Локомотив» (Чита) залишаються професійними. Советский спорт. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2017-11-10. 
  6. Бюро Виконкому РФС прийняв рішення залишити футбольні клуби «Аланія» (Владикавказ) і «Локомотив» (Чита) в складі ПФЛ. Рішення РФС
  7. 24 команди в Першому дивізіоні, включені «Аланія» і «Локомотив» (Чита). Спорт-Експрес. 6 березня 2006 року. Архів оригіналу за 2012-02-21. Процитовано 2017-11-10. 
  8. Прес-релізи ПФЛ. Професіональна футбольна ліга. 4 квітня 2006 року. Архів оригіналу за 2006-10-10. Процитовано 2017-11-10. 
  9. «Чита» достроково забезпечила собі вихід у ФНЛ. Професіональна футбольна ліга. 14 квітня 2017 року. Архів оригіналу за 2006-10-10. Процитовано 2017-11-10. 

Посилання[ред. | ред. код]