Чичкан Леонід Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чичкан Леонід Ілліч
Чичкан Леонід Ілліч.jpg
Народився 21 серпня 1911(1911-08-21)
Катеринодар, Російська імперія
Помер 13 грудня 1977(1977-12-13) (66 років)
Діяльність художник
Нагороди
Орден Слави 3 ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений діяч мистецтв України Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Чичка́н Леоні́д (* 21 серпня 1911, Краснодар — 13 грудня 1977) — український маляр.

Біографі[ред. | ред. код]

1933 року закінчив Краснодарський художній технікум.

Подальшу мистецьку освіту здобув У Харківському (педагоги С. М. Прохоров та М. А. Козик) і Київському художніх інститутах (вчився у Олексія Шовкуненка); з 1941 викладач.

Учасник Другої світової війни.

1952 року почав викладати в Київському художньому інституті.

З 1971 професор Київського художнього інституту. 1969 — заслужений діяч мистецтв Української РСР, нагороджений орденом Слави 3-го ступеня та медалями, почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Творчість[ред. | ред. код]

Зображав карпатські краєвиди, натюрморти, портрети і жанрові картини (переважно з життя гуцулів). Дід Іллі Чичкана.

У своїх краєвидах Чичкан завжди вірний романтичній красі Карпат, яку щедро оспівує у своїх творах, не вдаючись до надмірного пафосу й зовнішнього декоративізму. Як зазначає про художника Ігор Шаров, його Карпати, це не якась екзотична місцевість, а край працівників. Саме туму мотиви цих робіт стали буденними, такими, що асоціюються з повсякденним життям сучасників. Різноманітністю зеленого кольору від світлих його відтінків до насичених темно-зелених, написаний Чичканом гірський пейзаж "Карпати" (1953). Ближні гри і пагорби, що поросли деревами й кущами, оточують вузеньку річку, що ледь пробиває собі шлях серед гірського масиву. Гірський перевал на задньому плані картини темно-синій, зливається за обрієм зі світлим, молочно-білим небом. Неяскравість фарб створює відчуття спокійного дня, коли сонце не сяє яскраво та не виграє сонячними зайчиками. Картина глибоко реалістична та життєво правдива.

У традиції народного малюнка виконано натюрморт "Наречена" (1971). На побіленій стіні висить портрет молодої, виконаний у стилі примітиву. Дівчина в народному строї, уквітчана, з високою зачіскою, прикрашена вінком. Портрет оповито гірляндою зі свіжих квітів та стрічками. В центрі експозиціях - жовтогарячий букет, який привертає погляд глядача.

Література[ред. | ред. код]