Чкалове (Чкаловська сільська громада)
село Чкалове | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | ![]() |
Район | ![]() |
Громада | Чкаловська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA23080290010083748 |
Облікова картка | Чкалове |
Основні дані | |
Засноване | 1812 (211 років) |
Колишня назва | Гаврилівка |
Населення | 1086 осіб (2001) |
Площа | 5 км² |
Густота населення | 220 осіб/км² |
Поштовий індекс | 72212 |
Телефонний код | +380 6136 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°04′20″ пн. ш. 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д.Координати: 47°04′20″ пн. ш. 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
75 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 72212, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Чкалове, вул. Чкалова, 27 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Чкалове́ (до 1938 —Гаврилівка) — село в Україні, у Чкаловській сільській громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1100 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Село Чкалове розташоване за 20 км на захід від смт Веселе, за 4 км від села Зелений Гай та за 5 км від села Менчикури.
Історія[ред. | ред. код]
Село засновано 1812 року під первинною назвою Гаврилівка в Менчикурській долині поблизу урочища Довгий Під. Першими поселенцями були державні селяни з Великої Білозерки Г. Шкиндар та Ю. Шматько, які того ж року заснували хутір. Від імені першопоселенця Гаврила Шкиндара й пішла назва села.
Обабіч Гаврилівського хутора осідали нові переселенці — переважно вихідці з Великої Білозерки. У 1855 році розрізнені хутори злилися в єдине село, в якому налічувалося 200 дворів. Того ж року за рішенням великобілозерського та гаврилівського селянських сходів частину переселенців повернуто до Великої Білозерки.
Переселяли сина до батька, меншого брата до старшого, або одного з братів до двох інших. Внаслідок такого переселення у Гаврилівці залишилось 127 дворів. Але населення зростало переважно за рахунок нових переселенців з північних губерній, які шукали вільних земель. В 1862 році сюди прибуло 14 сімей (57 ревізьких душ) з Київської губернії. Станом на 1864 рік в селі проживало 694 особи.
Станом на 1886 рік в селі Гаврилівка Веселівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1414 осіб, налічувалось 190 дворів, існували православна церква та лавка[1].
Напередодні Першої світової війни із 3920 чоловік населення Гаврилівки 1022 чоловіки постійно перебували на заробітках за межами села.
Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років, організованого радянським урядом з метою винищення місцевого українського населення. Кількість встановлених жертв згідно з даними Державного архіву Запорізької області — 248 осіб[2].
У 1962—1965 роках село перебувало у складі Михайлівського району Запорізької області[3]. З 4 січня 1965 року у складі Веселівського району[4][5].
З 21 липня 2017 року село — адміністративний центр Чкаловської сільської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Веселівського району, село увійшло до складу Мелітопольського району[6].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1086 осіб[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,82 % |
російська | 6,55 % |
грецька | 0,09 % |
інші | 0,54 % |
Вулиці села[ред. | ред. код]
У селі 10 вулиць: Зої Космодем'янської, Миру, Молодіжна, Паркова, Партизанська, Подова, Сонячна, Чарівна, Черняховського та Чкалова[9].
Економіка[ред. | ред. код]
- КСП ім. Чкалова.
- Кооператив «Колос».
- Сенсор, ТОВ.
- Байда, ФГ.
- ТОВ, Ніка
- ТОВ, Лавіс
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- НВК.
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Музей історії.
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є парафія та храм Успіння Пресвятої Богородиці, що належать до Веселівського благочиння Запорізької єпархії Православної Церкви України.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Голодомор 1932—1933 років на Веселівщині / Веселівська райдержадміністрація Запорізької області. — Мелітополь: типографія «Люкс», 2008. — с. 13
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік (2001.12.05). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001.12.05). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чкалове — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Погода в селі Чкалове
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |