Чкалове (Чкаловська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чкалове
Країна Україна Україна
Область Запорізька область Запорізька область
Район Мелітопольський район Мелітопольський район
Громада Чкаловська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23080290010083748
Облікова картка Чкалове 
Основні дані
Засноване 1812 (211 років)
Колишня назва Гаврилівка
Населення 1086 осіб (2001)
Площа км²
Густота населення 220 осіб/км²
Поштовий індекс 72212
Телефонний код +380 6136
Географічні дані
Географічні координати 47°04′20″ пн. ш. 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д. / 47.07222; 34.70750Координати: 47°04′20″ пн. ш. 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д. / 47.07222; 34.70750
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Місцева влада
Адреса ради 72212, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Чкалове, вул. Чкалова, 27
Карта
Чкалове. Карта розташування: Україна
Чкалове
Чкалове
Мапа
Map

CMNS: Чкалове у Вікісховищі

Чкалове́ (до 1938 —Гаврилівка) — село в Україні, у Чкаловській сільській громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1100 осіб (2001).

Географія[ред. | ред. код]

Село Чкалове розташоване за 20 км на захід від смт Веселе, за 4 км від села Зелений Гай та за 5 км від села Менчикури.

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано 1812 року під первинною назвою Гаврилівка в Менчикурській долині поблизу урочища Довгий Під. Першими поселенцями були державні селяни з Великої Білозерки Г. Шкиндар та Ю. Шматько, які того ж року заснували хутір. Від імені першопоселенця Гаврила Шкиндара й пішла назва села.

Обабіч Гаврилівського хутора осідали нові переселенці — переважно вихідці з Великої Білозерки. У 1855 році розрізнені хутори злилися в єдине село, в якому налічувалося 200 дворів. Того ж року за рішенням великобілозерського та гаврилівського селянських сходів частину переселенців повернуто до Великої Білозерки.

Переселяли сина до батька, меншого брата до старшого, або одного з братів до двох інших. Внаслідок такого переселення у Гаврилівці залишилось 127 дворів. Але населення зростало переважно за рахунок нових переселенців з північних губерній, які шукали вільних земель. В 1862 році сюди прибуло 14 сімей (57 ревізьких душ) з Київської губернії. Станом на 1864 рік в селі проживало 694 особи.

Станом на 1886 рік в селі Гаврилівка Веселівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1414 осіб, налічувалось 190 дворів, існували православна церква та лавка[1].

Напередодні Першої світової війни із 3920 чоловік населення Гаврилівки 1022 чоловіки постійно перебували на заробітках за межами села.

Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років, організованого радянським урядом з метою винищення місцевого українського населення. Кількість встановлених жертв згідно з даними Державного архіву Запорізької області — 248 осіб[2].

У 1962—1965 роках село перебувало у складі Михайлівського району Запорізької області[3]. З 4 січня 1965 року у складі Веселівського району[4][5].

З 21 липня 2017 року село — адміністративний центр Чкаловської сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Веселівського району, село увійшло до складу Мелітопольського району[6].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1086 осіб[7].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 92,82 %
російська 6,55 %
грецька 0,09 %
інші 0,54 %

Вулиці села[ред. | ред. код]

У селі 10 вулиць: Зої Космодем'янської, Миру, Молодіжна, Паркова, Партизанська, Подова, Сонячна, Чарівна, Черняховського та Чкалова[9].

Економіка[ред. | ред. код]

  • КСП ім. Чкалова.
  • Кооператив «Колос».
  • Сенсор, ТОВ.
  • Байда, ФГ.
  • ТОВ, Ніка
  • ТОВ, Лавіс

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • НВК.
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Музей історії.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є парафія та храм Успіння Пресвятої Богородиці, що належать до Веселівського благочиння Запорізької єпархії Православної Церкви України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Голодомор 1932—1933 років на Веселівщині / Веселівська райдержадміністрація Запорізької області. — Мелітополь: типографія «Люкс», 2008. — с. 13
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  5. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік (2001.12.05). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001.12.05). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019. 
  9. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]