Чмирівка (Черкаський район)
село Чмирівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Чигиринська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080510200040595 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | середина 17 ст. |
Населення | 61 (на 01.01.2007)[1] |
Поштовий індекс | 20934 |
Телефонний код | +380 4730 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°05′50″ пн. ш. 32°28′37″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 32.47694° сх. д.Координати: 49°05′50″ пн. ш. 32°28′37″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 32.47694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
117 м[2] |
Відстань до обласного центру |
48,3 (фізична) км[3] |
Відстань до районного центру |
24 км[4] |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Чигирин |
Карта | |
Мапа | |
Чмирі́вка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване за 24 км від центру громади — міста Чигирин. Населення — 61 особа.
На півночі село сусідить з с. Новоселиця, на сході – з с. Суботів, на півдні – з с. Вдовичине і Матвіївка та з с. Рублівка і Полуднівка на заході.
Біля Чмирівки виявлене городище скіфських часів (за попередніми даними, VI—V ст. до н. е.). Воно має розмір 1x1,5 км. Залишки валу сягають 2 м заввишки[5].
За переказами село засноване за часів Хмельниччини козаком-знахарем Чмирем, який вилюднився в лісових хащах. Одне з урочищ досі зберігає ім'я засновника — Чмирева гора. Зі сходу та півдня чмирівську долину обступають густі ліси, а селом донедавна протікав струмок, який дав життя існуючому ставу.
Інші мешканці, утікачі, жили за рахунок вирубок та продау лісу, бо орної землі село не мало. Через безземелля в Чмирівці не було навіть багатих хазяїв. Перший колгосп, створений на початку 20-х років, одержав ім'я І. Н. Дубового і на той час був дуже успішним.
Друга світова війна спустошила село, через близькість до партизанського руху воно було під постійною увагою окупантів.
У повоєнні роки у Чмирівці відбудували колгосп, а на початку 50-х років тамтешня артіль ім. 20-річчя Жовтня була приєднана до новоселицької, тому в наступні роки в бригаді були лише відгодівельні ферми та отари овець. На той час у селі мешкало біля тисячі жителів.
У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. Виробнича база та господарські споруди ліквідовані. Автобусне сполучення з райцентром відсутнє.
У селі народились:
- Наум Іпатійович Дубовий (* 1875 — † 1941) — український радянський партійний і військовий діяч;
- Іван Наумович Дубовий (* 12 (24 вересня) 1896 — †29 липня 1938) — український радянський військовий діяч;
- Петро Антонович Дубовий — командир партизанського загону, що в роки Другої світової війни базувався у Холодному Яру.
- Ключник Григорій Афанасійович (1922 — † 1967)— учасник Другої світової війни, розвідник 252-ї Харківської Братиславської Червонопрапорної ордена Суворова та Богдана Хмельницького стрілецької дивізії[джерело?].
- ↑ Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2007.
- ↑ Дараган М. Н. Крупные городища скифского времени в украинской Лесостепи (особенности расположения). В кн.: Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23). С. 410.