Човникова дипломатія
Очікує на перевірку
Човниковою дипломатією[1] (англ. Shuttle diplomacy) називають діяльність стороннього посередника, який виступає як зв'язкова ланка між основними учасниками конфлікту без їхнього безпосереднього контакту. Зазвичай цей процес передбачає послідовні поїздки («човниковий рух») посередника з робочого місця одного учасника до іншого.
Цей термін уперше застосували для опису зусиль Державного секретаря США Генрі Кіссінджера, починаючи з 5 листопада 1973 року,[2] які сприяли припиненню бойових дій після війни Судного дня.
Перемовники часто використовують човникову дипломатію, коли одна або обидві сторони конфлікту відмовляються визнавати одна одну перед початком взаємно бажаних переговорів.[3]
- ↑ Додаток 6 до Методичних рекомендацій щодо роботи з конфліктами в органах місцевого самоврядування (абзац другий пункту 4 розділу ІІІ - Національне агентство України з питань державної служби
- ↑ George Lenczowski, American Presidents and the Middle East, (Duke University Press: 1990), p. 131
- ↑
For example:
Margulies, Robert E. (Грудень 2002). How to Win in Mediation (PDF). New Jersey Lawyer. с. 53—54. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2011. Процитовано 21 березня 2010.
After the opening session, the parties usually break into caucus groups, and the mediator utilizes shuttle diplomacy between the groups in order to identify interests and positions of the parties and help them create solutions.