Човниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Човниця
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Ківерцівський район
Рада/громада Завітненська сільська рада
Код КОАТУУ 0721883302
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1859
Населення 413
Площа 1,341 км²
Густота населення 307,98 осіб/км²
Поштовий індекс 45222
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 25.48278° сх. д. / 50.91111; 25.48278Координати: 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 25.48278° сх. д. / 50.91111; 25.48278
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Водойми річка Конопелька
Місцева влада
Адреса ради 45221, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Човниця, вул. Кравчука, 1, тел. 9-81-50
Карта
Човниця. Карта розташування: Україна
Човниця
Човниця
Човниця. Карта розташування: Волинська область
Човниця
Човниця
Мапа

Човни́ця — село в Україні, в Ківерцівському районі Волинської області. Населення становить 413 осіб.

В селі розташована Завітненська сільська рада[1], ЗОШ І-ІІ ступеня, клуб, медпункт, бібліотека, магазини, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діючі церкви: Хресто-Воздвиженська УПЦ Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів.

Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун.

Село Човниця є вотчиною баптистів і п'ятидесятників Волині[2].

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Конопелька.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[3].

Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[4].

У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво в селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці.

Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.

Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився із вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.

Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле.

Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву в Буенос-Айресі, видава журнал. Помер у 1981 році.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,48 %
польська 0,24 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Завітненська сільська рада на сайті ВРУ
  2. Хто б подумав: вотчиною баптистів і п'ятидесятників Волині є маленьке село Човниця
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]