Чоколівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адміністративно-територіальний поділ Києва
Чоколівка
Київ
Чоколівка

Площа Космонавтів на Чоколівці
Загальна інформація
50°25′30″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 50.42500° пн. ш. 30.45389° сх. д. / 50.42500; 30.45389Координати: 50°25′30″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 50.42500° пн. ш. 30.45389° сх. д. / 50.42500; 30.45389
Країна
Район Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Шулявська»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна»
Залізнична інфраструктура Київ-Пасажирський,
Київ-Волинський,
з. п. Караваєві Дачі
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 421866 ·R (Київ)
Карта
Чоколівка. Карта розташування: Київ
Чоколівка
Чоколівка
Чоколівка (Київ)

Чо́колівка — історична місцевість Києва, селище. Розташована між Солом'янкою, Олександрівською слобідкою, залізницею і аеропортом «Київ» (кол. «Жуляни»). Центральні магістралі — Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар.

Межі селища: залізниця Київ — Фастів, Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар, Аеродромна вулиця.

Проте інколи до Чоколівки, що не зовсім вірно, додають також деякі прилеглі території, зокрема Першотравневий масив, колишнє селище Першого Травня (між вулицями Авіаконструктора Антонова і Донецькою), житловий мікрорайон біля аеропорту «Київ» («Жуляни») і «Турецьке містечко». На усіх офіційних мапах (1931р., 1935р., 1936р. та ін.) ці місцевості мали свої особисті назви.

Історія[ред. | ред. код]

У документах XVI–XVIII століть територія майбутньої Чоколівки зазначалася під назвою урочище Тісні вулиці.

Назва селища — від прізвища київського підприємця, гласного міської думи Миколи Чоколова. У XIX століття територія Чоколовки була власністю писаря Микільсько-Борщагівської волості Устименка. 1896 року 98 київських робітників і залізничників звернулися до міської думи з проханням виділити їм на пільгових умовах землі під забудову. Спочатку передбачалося розмістити селище між Брест-Литовським і Старо-Житомирським шосе (біля Васильчиків). Рішення ж про місцеположення селища Чоколівки ухвалене думою в 1901 році.

У 1901 році частина робітників заводу Гретера і Криванека (нині — завод «Більшовик») придбала 7 десятин землі в цій місцевості за 26 тисяч карбованців. Микола Чоколов сприяв цій справі та виділив 9 тис. крб. власних коштів.

З 1918 року до початку 1919 року Чоколівка сполучалася з Києвом трамвайною лінією (так званою Артилерійською або Кадетською).

З 1923 року — у складі Києва. У 1910-30-х роках здебільшого сформувалася сучасна мережа вулиць (близько 30). Після німецько-радянської війни значно розширена, «поглинувши» значну частину Кадетського гаю. До її складу також увійшли Першотравневий масив (забудова 1950-60-х років) і вулиці Федора Ернста, Івана Пулюя і Кадетський гай, які утворили селище для військових, виведених зі східної Німеччини (збудоване у 19931994 роках на кошти ФРН турецькими робітниками).

У 1970-80-ті роки майже всю забудову 1-ї половини ХХ століття знесено, натомість частину території поселення забудовано багатоповерховими житловими будинками, частково — промислово-складськими спорудами. Було ліквідовано також деякі вулиці та провулки.

Джерела[ред. | ред. код]