Чоколівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адміністративно-територіальний поділ Києва
Чоколівка
Київ
Чоколівка

Площа Космонавтів на Чоколівці
Загальна інформація
50°25′30″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 50.42500° пн. ш. 30.45389° сх. д. / 50.42500; 30.45389Координати: 50°25′30″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 50.42500° пн. ш. 30.45389° сх. д. / 50.42500; 30.45389
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Шулявська»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна»
Залізнична інфраструктура Київ-Пасажирський,
Київ-Волинський,
з. п. Караваєві Дачі
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 421866 ·R (Київ)
Карта
Чоколівка. Карта розташування: Київ
Чоколівка
Чоколівка
Чоколівка (Київ)
CMNS: Чоколівка на Вікісховищі

Чо́колівка — історична місцевість Києва, селище. Розташована між Солом'янкою, Олександрівською слобідкою, залізницею і аеропортом «Київ» (кол. «Жуляни»). Центральні магістралі — Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар.

Межі селища: залізниця Київ — Фастів, Повітрофлотський проспект, Чоколівський бульвар, Аеродромна вулиця.

Проте інколи до Чоколівки, що не зовсім вірно, додають також деякі прилеглі території, зокрема Першотравневий масив, колишнє селище Першого Травня (між вулицями Авіаконструктора Антонова і Донецькою), житловий мікрорайон біля аеропорту «Київ» («Жуляни») і «Турецьке містечко». На усіх офіційних мапах (1931р., 1935р., 1936р. та ін.) ці місцевості мали свої особисті назви.

Історія[ред. | ред. код]

У документах XVI–XVIII століть територія майбутньої Чоколівки зазначалася під назвою урочище Тісні вулиці.

Назва селища — від прізвища київського підприємця, гласного міської думи Миколи Чоколова. У XIX століття територія Чоколовки була власністю писаря Микільсько-Борщагівської волості Устименка. 1896 року 98 київських робітників і залізничників звернулися до міської думи з проханням виділити їм на пільгових умовах землі під забудову. Спочатку передбачалося розмістити селище між Брест-Литовським і Старо-Житомирським шосе (біля Васильчиків). Рішення ж про місцеположення селища Чоколівки ухвалене думою в 1901 році.

У 1901 році частина робітників заводу Гретера і Криванека (нині — завод «Більшовик») придбала 7 десятин землі в цій місцевості за 26 тисяч карбованців. Микола Чоколов сприяв цій справі та виділив 9 тис. крб. власних коштів.

З 1918 року до початку 1919 року Чоколівка сполучалася з Києвом трамвайною лінією (так званою Артилерійською або Кадетською).

З 1923 року — у складі Києва. У 1910-30-х роках здебільшого сформувалася сучасна мережа вулиць (близько 30). Після німецько-радянської війни значно розширена, «поглинувши» значну частину Кадетського гаю. До її складу також увійшли Першотравневий масив (забудова 1950-60-х років) і вулиці Федора Ернста, Івана Пулюя і Кадетський гай, які утворили селище для військових, виведених зі східної Німеччини (збудоване у 19931994 роках на кошти ФРН турецькими робітниками).

У 1970-80-ті роки майже всю забудову 1-ї половини ХХ століття знесено, натомість частину території поселення забудовано багатоповерховими житловими будинками, частково — промислово-складськими спорудами. Було ліквідовано також деякі вулиці та провулки.

Джерела[ред. | ред. код]