Чоловіча збірна України з волейболу
 | |
| Асоціація | Федерація волейболу України |
|---|---|
| Вебсайт | www.fvu.in.ua |
| Головний тренер |  Рауль Лосано |
| Рейтинг ФІВБ | 11 (станом на ) |
| Чемпіонат світу | |
| Виступів | 3 (1998, 2022, 2025) |
| Найкращий результат | 7 місце (2022) |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Євроліга | ||
| Золото | Данія 2017 | |
| Золото | Хорватія 2024 | |
| Срібло | Бельгія 2021 | |
| Срібло | Хорватія 2023 | |
| Кубок Претендентів | ||
| Бронза | Катар 2023 | |
Чоловіча збірна України з волейболу — чоловіча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу. Створена у 1992 році після розпаду СРСР на базі збірної Української РСР з волейболу. Контроль і організацію здійснює Федерація волейболу України.
Після розпаду СРСР, в Україні заснована Федерація волейболу України 16 листопада 1991 року.
Збірна України дебютувала на міжнародній арені 1993 році. Перша поїздка на чемпіонат Європи в Фінляндію. В матчі за 5 місце програє Болгарії 2:3 і фінішує на 6 місці.
1994 році не кваліфікувалися чемпіонат світу 1994 в Грецію.
1995 року збірна вирушила на чемпіонат Європи до Греції. Вигравши 5 матчів, не пробилася в плей-оф і фінішувала на 9 місці.
Чемпіонат Європи 1997 року в Нідерландах вдався для збірної. У важкій групі з господарями змагань, Францією, Чехією, Болгарією та Фінляндією Україна фінішувала на 3 місці в групі В. Матч за 5 місце програли росіянам 0:3, у матчі за 7 місце перемога над Словаччиною 3:0.
В 1998 році кваліфікуємося на чемпіонат світу 1998 в Японію. У групі С суперниками стали збірні Нідерландів, Китаю, Чехії. Перший матч програли китайцям 1:3, в другому матчі Нідерландам 0:3, третій матч став історичним для збірної України перша перемога на чемпіонаті світу 3:0 над чехами. Після перемоги пробилися в другий раунд. Де суперниками стали майбутні фіналісти Італія та Сербія, також склали компанію Росія, США, Греція та кривдника по групі Китай і Нідерланди. Фінішувавши на 6 місці в групі, отримали право зіграти за 9-12 місце, де в першому матчі обіграли Канаду 3:0, а в матчі за 9 місце поступились збірній США з рахунком 0:3, завершивши чемпіонат світу на 10 місці.
Збірна не зуміла кваліфікуватися на чемпіонат Європи 1999 в Австрію, чемпіонат Європи 2001 в Чехії, також не пройшла кваліфікацію на чемпіонат світу 2002 в Аргентині.
У 2005 році вдалося пройти попередній відбір на чемпіонат Європи 2005, який відбувся в трьох країнах: Італії, Сербії та Чорногорії. Українська команда потрапила в «групу смерті» на чолі зі срібним призером літніх Олімпійських ігор 2004 збірною Італії, також Польщі, Росії, Хорватії та Португалії. У підсумку Україна посіла останнє місце.
Українська збірна пропустила чотири Євро (2007, 2009, 2011 та 2013 років), а також три чемпіонати світу 2010, 2014, 2018 років.
У 2017 року взяла участь у новому для себе турнірі — Євролізі. Маючи у складі Андрія Левченка, Володимира Ковальчука, Олега Плотницького, майбутнього MVP турніру Максима Дрозда, виграла 5 із 6-ти матчів у групі, пробилася до 1/2 фіналу, де у важкій боротьбі переграла Швецію 3:2, а у фіналі — Північну Македонію 3:1.
Наприкінці травня розпочався Євроліга 2018, де збірна України мала захистити титул. Утім посіли лише 3 місце в групі і покинули турнір передчасно, фінішувавши на 7 місці.
25 травня 2019 розпочалася Євроліга 2019, де суперниками збірної України стали білоруси, чехи та фіни. Як і рік по тому українська команда Фінішувала третьою в групі, закінчивши в підсумку змагання на 5 місці.
.jpg)
На чемпіонаті Європи 2019 збірна України вперше у своїй історії вийшла в плей-оф, де на стадії 1/8 фіналу переграла збірну Бельгії 3:2, а в чвертьфіналі поступились збірній Сербії 2:3.
У 2020 році мала відбутися Євроліга 2020, але через COVID-19 змагання скасували.
Збірна брала участь в Євролізі 2021, яка проходила в Бельгії. Українці виграли групу без поразок і вийшли в півфінал, де перемогли господарів турніру збірну Бельгії 3:0. У фіналі не змогли впоратися із збірною Туреччини, яка виграла матч з рахунком 3:1.[1] Капітан збірної Олег Плотницький увійшов до символічної збірної турніру, як найкращий подаваючий.
1 вересня 2021 року розпочався чемпіонат Європи 2021, яких проходив в чотирьох країнах: Польщі, Чехії, Естонії та Фінляндії. Збірна України попала в групу А, де її суперниками стали збірна Польщі, Сербії, Португалії, Бельгії та Греції. Усі матчі групового раунду проводили в Польщі в місті Краків на арені Таурон Краків Арена. Вигравши 3 з 5 матчів збірна пробилася в 1/8 фіналу, де програла росіянам з рахунком 1:3 і у підсумку фінішувала на 13 місці.
В Євролізі 2022, яка проходила в Хорватії в місті Вараждин українська дружина потрапила в групу В з господарями турніру хорватами, іспанцями та данцями. Здобувши перемоги у всіх шести матчах, у півфіналі українці поступилися чехам 2:3, а в матчі за 3 місце програли хорватам з аналогічним рахунком.
На чемпіонаті світу 2022 збірна України вперше у своїй історії дійшла до чвертьфіналу[2], де поступилась господарям турніру - збірній Словенії 1:3 на «Арені Стожиці» в Любляні.
2023 рік розпочали із звичного турніру Євроліги. Україна впевнено виграла групу у всіх шести матчах із рахунком 3:0, встановивши рекорд Євроліги. У півфіналі впевнено розібралися з хорватами 3:1, а в фіналі зустрілися з Туреччиною, якій поступились 2:3. Після закінчення Євроліги збірна України отримала право виступати в Кубку Претендентів, який надавав переможцю право грати в Лізі Націй. В 1/4 фіналу суперником українців був Китай, який легко здолали з рахунком 3:1. У півфіналі збірна України зустрілися з кривдниками по Євролізі-2023 збірною Туреччини, якій поступились з рахунком 2:3. У боротьбі за 3 місце без проблем здолали збірну Чилі 3:0.
| Рік | Місце проведення | Раунд | Позиція | І | В | П | СВ | СП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1994 |  Греція |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 1998 |  Японія |
Матчі за 9—12-е місця | 10-е | 12 | 4 | 8 | 15 | 27 |
| 2002 | Аргентина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2006 | Японія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2010 |  Італія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2014 |  Польща |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2018 | Італія /  Болгарія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2022 | Польща /  Словенія |
Чвертьфінал | 7-е | 5 | 3 | 2 | 10 | 7 |
| 2025 |  Філіппіни |
Груповий етап | 24-е | 3 | 1 | 2 | 3 | 6 |
| Разом | 3/9 | 20 | 9 | 12 | 28 | 40 | ||
| Рік | Місце проведення | Раунд | Місце | І | В | П |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1993 |  Фінляндія | Матч за п'яте місце | 6-е | 7 | 4 | 3 |
| 1995 | Греція | Попередній раунд | 9-е | 5 | 1 | 4 |
| 1997 |  Нідерланди | Матч за сьоме місце | 7-е | 7 | 4 | 3 |
| 1999 |  Австрія | Не кваліфікувалася | ||||
| 2001 |  Чехія | Не кваліфікувалася | ||||
| 2003 |  Німеччина | Не кваліфікувалася | ||||
| 2005 |  Сербія та Чорногорія / Італія | Попередній раунд | 12-е | 5 | 0 | 5 |
| 2007 |  Росія | Не кваліфікувалася | ||||
| 2009 |  Туреччина | Не кваліфікувалася | ||||
| 2011 | Австрія / Чехія | Не кваліфікувалася | ||||
| 2013 |  Данія / Польща | Не кваліфікувалася | ||||
| 2019 | .svg){kind=small} Бельгія /  Франція / Нідерланди / Словенія | Чвертьфінал | 7-е[3] | 7 | 4 | 3 |
| 2021 | Польща / Чехія / Фінляндія /  Естонія | 1/8 фіналу | 13 | 6 | 3 | 3 |
| 2023 | Італія /  Північна Македонія /  Ізраїль / Болгарія | Чвертьфінал | 8 | 7 | 3 | 4 |
| Разом | 7/14 | 44 | 19 | 25 | ||
| Рік | Місце проведення | Раунд | Позиція | І | В | П | СВ | СП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2018 | .svg){kind=small} Франція |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2019 |  США |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2021 | Італія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2022 | Італія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2023 | Польща |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2024 | Польща |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2025 |  Китай |
Попередній раунд | 9-е | 12 | 6 | 6 | 25 | 25 |
| Разом | 1/7 | 12 | 6 | 6 | 25 | 25 | ||
| Рік | Місце проведення | Раунд | Позиція | І | В | П | СВ | СП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2004 | Чехія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2005 | Росія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2006 | Туреччина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2007 |  Португалія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2008 | Туреччина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2009 | Португалія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2010 |  Іспанія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2011 |  Словаччина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2012 | Туреччина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2013 | Туреччина |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2014 |  Чорногорія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2015 | Польща |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2016 | Болгарія |
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2017 | Данія |
Фінал | Чемпіон | 8 | 7 | 1 | 21 | 10 |
| 2018 | Чехія |
Груповий раунд | 8-е | 6 | 3 | 3 | 13 | 13 |
| 2019 | Естонія |
Груповий раунд | 5-е | 6 | 4 | 2 | 15 | 9 |
| 2021 | Бельгія |
Фінал | 2-е | 6 | 5 | 1 | 16 | 6 |
| 2022 |  Хорватія |
Півфінал | 4-е | 8 | 6 | 2 | 22 | 13 |
| 2023 | Хорватія |
Фінал | 2-е | 8 | 7 | 1 | 23 | 4 |
| 2024 | Хорватія |
Фінал | Чемпіон | 8 | 6 | 2 | 21 | 9 |
| 2025 | Чехія |
Не брав участі (виступали у Лізі націй) | ||||||
| Разом | 7/21 ( 2 перемоги) | 50 | 38 | 12 | 131 | 64 | ||
Розширений склад збірної, який готуватиметься до розіграшу Ліги націй (станом на 20 квітня 2026):[4].
| N° | Спортсмен | Позиція | Дата народження | Клуб |
|---|---|---|---|---|
| Віталій Щитков | пасуючий | 25 листопада 1991 | «Епіцентр-Подоляни» | |
| Юрій Синиця | пасуючий | 22 серпня 1993 | «Хебей» | |
| Сергій Євстратов | пасуючий | 24 серпня 1993 | «Леви» | |
| Олександр Бойко | діагональний | «Калабрія Вібо Валентія» | ||
| Василь Тупчій | діагональний | 13 січня 1992 | «Барком-Кажани» | |
| Максим Тонконог | діагональний | «Фано» | ||
| Ілля Ковальов | догравальник | 31 серпня 1996 | «Барком-Кажани» | |
| Тимофій Полуян | догравальник | 10 січня 1998 | «Мілон» | |
| Олег Плотницький | догравальник | «Перуджа» | ||
| Євгеній Кісілюк | догравальник | 27 січня 1995 |  «Рапід» | |
| Дмитро Янчук | догравальник | 19 травня 1999 | «Панатінаїкос» | |
| Олександр Наложний | догравальник | 24 липня 1996 | «Епіцентр-Подоляни» | |
Юрій Семенюк  | блокуючий | 12 травня 1994 | «Проєкт» (Варшава) | |
| Максим Дрозд | блокуючий | «Епіцентр-Подоляни» | ||
| Андрій Челеняк | блокуючий | 2 січня 2005 | «Епіцентр-Збірна U-20» | |
| Денис Велецький | блокуючий | «Епіцентр-Збірна U-20» | ||
| Руслан Черватюк | блокуючий | «Епіцентр-Збірна U-20» | ||
| Владислав Щуров | блокуючий | «Епіцентр-Подоляни» | ||
| Ярослав Пампушко | ліберо | «Епіцентр-Подоляни» | ||
| Євген Бойко | ліберо | «Решетилівка» | ||
Анатолій Проскурівський[5] (1992-1995)[6]- Борис Терещук (1996-1997)[7]
- Леонід Ліхно (1997[8]-2002[9])
- Юрій Філіппов (2005-2008)
- Ігор Зябліцев (2014-?)[10]
- Віталій Стадников (2016[11]-2017)
Уґіс Крастіньш (2017-2024[12])
Рауль Лосано (2024[13]-)
- ↑ Україна зазнала прикрої поразки у фіналі волейбольної Золотої Євроліги
- ↑ Україна вперше вийшла до чвертьфіналу чемпіонату світу з волейболу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 вересня 2022.
- ↑ https://eurovolley.cev.eu/en/2019/men/ranking/
- ↑ Збірна України з волейболу оголосила склад на підготовку до Ліги націй-2026
- ↑ Спортсмени району.
- ↑ 80 років українському волейболу… — С. 65, 69.
- ↑ 80 років українському волейболу… — С. 70, 75.
- ↑ Є інша дата, очевидно, помилкова -1996; див.: Романова Н. О., Щур О. О. Ліхно Леонід Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Там само.
- ↑ Черчатий І. Дмитро Сухінін набрав 10 очок у переможному матчі з Норвегією // Полтавщина. Спорт — 2014. — 25 травня.
- ↑ Віталій СТАДНИКОВ — новий головний тренер чоловічої збірної України.
- ↑ https://www.volleyball.ua/news/8994-ugis-krastinsh-zalishit-post-golovnogo-trenera-zbirnoyi-ukrayini
- ↑ https://www.volleyball.ua/news/9017-fvu-viznachilasia-z-kandidaturoiu-golovnogo-trenera-cholovichoyi-zbirnoyi-ukrayini
- 80 років українському волейболу. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. / за заг. ред. Єрмакова С. С. — К., 2005. — 96 с. — ISBN 966-8106-18-0.
- Вербицький І. Прорив українського волейболу: від російської сировинної бази до 1/4-ї Євро-2019 // Главком. — 2019. — 25 вересня.
- Заржицький І. Хто ці хлопці, які вивели Україну в чвертьфінал Євро // Sport.ua. — 2019. — 24 вересня.
- Чому від цієї збірної України не варто вимагати великих звершень // Спортарена. — 2019. — 25 грудня.
- Документальна стрічка про збірну України з волейболу здобула дві міжнародні відзнаки // xsport.ua/ — 2022. — 31 серпня/ — (Волейбол).
- ГО ФВУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2011.
- Національна чоловіча збірна України.
- Світлина гравців і тренерів збірної України в Чехії (травень 2014).
| ||
| ||
| ||
| ||
Переможці Чоловічої європейської волейбольної ліги | |
|---|---|
| |