Чоловіча збірна України з футболу серед людей з вадами слуху

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Україна
Емблема
Україна
Асоціація Асоціація футболу інвалідів України
Домашня
Виїзна
Перший матч
Найбільша перемога
9:0[1]
Найбільша поразка
Чемпіонат Європи
Виступів
Найвище досягнення

Чоловіча дефлімпійська збірна України з футболу — чоловіча футбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з футболу серед людей з вадами слуху. Ставала чемпіоном Дефлімпійських ігор 2009 року та двічі срібний призер (2013 та 2017).

Історія[ред. | ред. код]

Підготовка до Чемпіонату світу 2008[ред. | ред. код]

Чемпіонат Світу 2008 у Греції став дебютним для збірної України. Наприкінці лютого − на початку березня підопічні Віталія Кулібабенка провели перший навчально-тренувальний збір 2008 року.[2]

У Полтаві українська команда провела три спаринги, жодний з яких не програла. Розпочавши з нічиї у матчі з місцевою командою, складеної з гравців із вадами слуху (2:2), команда Кулібабенка розгромила збірну полтавського Університету (4:0) та перемогла юнаків місцевої ДЮСШ (2:1). «Нашою головною метою під час цього збору було спостереження за кандидатами й формування команди, яка у липні відправиться на чемпіонат світу, − зазначив тренер. − Напередодні спарингів хлопці пройшли тестування, яке засвідчило непоганий стан фізичної форми усіх гравців. Згодом саме це і підтвердили результати контрольних ігор».[2]

Як розповів Кулібабенко, на збір до Полтави було запрошено сім новачків, які зарекомендували себе з найкращого боку. Це Максиміліан Бондаренко, Андрій Білий, Петро Задорожний, Сергій Курцев, Олексій Федюк, Олександр Залозний і Олександр Верещака. А також на Дмитра Невенечка, якій підписавши контракт із свердловським «Шахтарем», готується у клубі до старту першості другої ліги.[2]

Наступним етапом підготовки став збір наприкінці березня − на початку квітня у місті Горішні Плавні. Умови для тренувань надав місцевий клуб «Гірник-Спорт», з котрим, «синьо-жовті» і провели свій перший контрольний поєдинок. Професіонали з Полтавщини виявились сильнішими − 4:0. Зате наступні три спаринги хлопці Кулібабенка впевнено виграли − у юнацької команди «Гірника-Спорт» (4:0, голи − Федюк, Соловей та двічі Басанський), аматорського колективу «Дмитрівка» (2:0, голи − Невенченко, Соловей) та у збірної Полтавської області «Інваспорт» (6:1, голи − тричі Федюк, двічі Невенченко та М.Танчик).[3]

Дефлімпійські ігри 2009[ред. | ред. код]

У фінальному матчі збірна України перемогли гравців з Росії та вибороли золоті нагороди.[4][5]

Дефлімпійські ігри 2013[ред. | ред. код]

Фінальній частині Літніх Дефлімпійських ігор 2013 передували відбіркові змагання. Збірна України на цьому етапі зустрічалася зі збірною Франції. Гра пройшла у боротьбі і закінчилась перемогою українців. Ця перемога дала можливість збірній у Софії захистити титул чемпіона Олімпіади, який вона виборола у 2009 році в Тайпеї.[4]

ХХІІ Літні Дефлімпійські ігри відбувались з 25 липня по 4 серпня у Софії (Болгарія).[4] У груповому етапі збірна України розпочала свої виступи з перемоги. У першому матчі українці з рахунком 4:1 розгромили збірну Кореї[6], потім впевнено перемогла збірну Данії 4:0[7]. У матчі 3 туру збірна України зустрічалась з Іраном, вирішувалась доля путівки до чвертьфіналу турніру. Матч закінчився нічию − 2:2. Таким чином «синьо-жовті» набрали 7 очок і з першого місця в групі вийшли до 1/4 фіналу.[8]

31 липня, у Софії відбувся чвертьфінальний матч футбольного турніру, у якому збірна України зустрічалась зі збірною Туреччини. Основний та додатковий час закінчились з рахунком 1:1, а у серії пенальті українська команда була сильнішою − 5:4.[9] Далі у півфіналі українці перемогли команду з Єгипту.

У Фіналі 2 серпня підопічні Олександра Верещаки (старшого) програли збірній Росії з рахунком 1:2.[10]

Чемпіонат Європи 2015[ред. | ред. код]

У вівторок, 16 червня, збірна України розпочала виступи у фінальній частині VIII чемпіонату Європи з футболу серед інвалідів з вадами слуху у Ганновері (Німеччина). «Cиньо-жовті» потрапили до групи «D», де суперниками були збірні Ірландії, Польщі та Угорщини.[11]

Першими суперниками українців по групі «D» була збірна Угорщини. У цьому матчі українці не мали проблем, декласувавши угорців з рахунком 9:0. В іншому матчі нашої групи, в якому зустрічалися збірні Польщі та Ірландії, перемогу з рахунком 6:0 святкували ірландці.[1]

18 червня збірна України зіграла свій другий матч. Цього разу суперниками «синьо-жовтих» була збірна Ірландії, яких українцї здолали — 2:0, забивши по голу в кожному з таймів. Таким чином, збірна України із шістьома очками в активі одноосібно очолила групу «D». Інший матч нашого квартету між збірними Польщі і Угорщини завершився перемогою поляків з рахунком 3:1.[12]

У заключній грі групового етапу 20 червня лідери групи "D"зустрічалися з поляками. Як і в попередніх матчах, збірна не зустріла гідного опору з боку суперників. «Синьо-жовті» відвантажили по три м'ячі у ворота польської збірної у кожному з таймів, завершивши гру з рахунком 6:0.[13]

У чвертьфінальній зустрічі змагань жереб звів команду з бельгійцями. Початок матчу виявися для «синьо-жовтих» не досить вдалим, і після перших 45 хвилин гри українці поступалися з рахунком 0:1. Але у другому таймі гравці зуміли зібратися і переломити хід зустрічі, забивши два переможних м'ячі, які, у підсумку, вивели збірну України до півфіналу змагань.[14]

24 червня збірна України зіграла півфінальний матч з росіянами. Матч проходив у рівній боротьбі двох сильних колективів, але долю зустрічі вирішив єдиний гол, який було забито наприкінці зустрічі. За 5 хвилин до закінчення гри м'яч з рикошетом від голкіпера збірної України Сергія ФроловаСергія Фролова зрізався у власні ворота. «Синьо-жовті» намагалися відновити паритет у рахунку і мали декілька небезпечних моментів для взяття воріт суперників, але зазнали мінімальної поразки — 0:1.[15]

У матчі за бронзові нагороди українці змагались з Англією і перемогли.

Чемпіонат світу 2016[ред. | ред. код]

З 19 червня по 2 липня 2016 року збірна брала участь у чемпіонаті світу з футболу в Італії, де зібралися 16 чоловічих та 7 жіночих команд континенту. Збірну України представляли 20 футболістів. Головна мета тренерському складу — суттєво омолодити команду та підготувати її виконавців до успішних виступів на Дефлімпійських іграх 2017 року.[16]

У групу «С», крім української команди, потрапили команди з Англії, Ірану та Єгипту. У кожному з 3-х матчів взяли участь всі футболісти, що дало змогу тренерам збірної оцінити молодих гравців.[16]

Команда Рахунок Команда
1 Україна 2:2 Іран
2 Україна 1:1 Англія
3 Єгипет 1:1 Україна

Усі матчі української команди завершилися внічию, через що «синьо-жовтим» довелося надалі боротися за 9-12-ті місця, де українці зустрілися зі збірною Саудівської Аравії. Хороша гра на початку матчу надала впевненості, і збірна здолала опонентів з рахунком 1:0. У матчі за 9-те місце збірна України боролася із командою Італії. Українці впевнено перемогли з рахунком 4:1.[16]

Відбір на Дефлімпійські ігри 2017[ред. | ред. код]

У неділю, 4 жовтня 2015 року збірна України стартувала у раунді кваліфікації Дефлімпійських ігор 2015—2016. Українці у першому матчі групового етапу у гостях мінімально обіграла збірну Данії — 1:0. Вже на п'ятій хвилині поєдинку у Хеденстеді у складі «синьо-жовтих» відзначився Дмитро Невенченко. Цей гол так і залишився єдиним у матчі, хоча нагоди змінити рахунок на табло мали обидві збірні.[17]

7 травня 2016 в Одесі (стадіон «Люстдорф», Савіньон) о 15:00 пройшов відбірковий матч Україна — Італія. Переможець цієї двоматчевої дуелі отримував путівку на ЛДІ-2017, який пройде влітку у 2017 р. у Туреччині (м. Самсун).[18]

На полі була запекла боротьба, адже збірні мають давню історію протистояння. Вболівати і підтримувати українську команду прийшли численні вболівальники не тільки з Одеси, а й приїхали з інших міст України. Групи підтримки були з Миколаєва на чолі з ветераном Олександром Чаленко, з м. Києва на чолі з Валерієм Таймазовим.[18]

У результаті перемогу з рахунком 3:1 і путівку на Дефлімпіаду-2017 здобула збірна України. Голи за «синьо-жовтих» забили двічі Макар Букін, ще один м'яч на рахунку Олександр Шотурма. За італійців єдиний м'яч на рахунку Кігнa на 12 хвилині.[18]

Дефлімпійські ігри 2017[ред. | ред. код]

На XXIII літніх Дефлімпійських іграх, що відбувались у турецькому місті Самсун, збірна з 18 по 30 липня. У груповій стадії змагань українці спочатку поступилися японцям (1:2), потім у нічию з італійцями (1:1) і лише у третьому матчі перемогли, розгромивши Аргентину — 3:0.[19] Набравши однакову з Японією кількість очок після всіх матчів у групі, українська збірна пройшла далі за рахунок кращої різниці забити-пропущених м'ячів.

25 липня національна збірна з футболу у чвертьфіналі обіграла збірну Росії. Основний і додатковий час закінчились з рахунком 0:0. А у серії післяматчевих пенальті українські футболісти перемогли з рахунком 5:4 та вийшли до півфіналу.[20]

У півфіналі українці мінімально (1:0) переграли команду Єгипту.[20]

У фінальному матчі українці протистояли господарям змагань туркам. Основний і додатковий час закінчились з рахунком 0:0. У серії пенальті поступились з рахунком 3:4. Тож у підсумку збірна завоювала срібні нагороди. Це 99 цих ігор.[21]

Результати[ред. | ред. код]

Дефлімпійські ігри[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
2001 Італія Рим 6-е місце
2009 Китайський Тайбей Тайпей 1
2013 Болгарія Софія 2
2017 Туреччина Самсун 2

Чемпіонати світу[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
2008 Греція
2012 Туреччина Анкара 3
2016 Італія Емполі 9-е місце

Чемпіонати Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
2011 Данія Оденсе 2
2015 Німеччина Ганновер 4-е місце
2019 Греція Греція 1

Поточний склад[ред. | ред. код]

Склад збірної України на матчах літньої Дефлімпіади 2017 у Самсуні[22]:

Гравець Дата народження Зріст Категорія Секція Позиція
Сергій Баєв 1988 МСУМК Донецька
Дмитро Бєлоусов 1994 ІІ Луганська
В'ячеслав Брагін 1993 І Донецька
Макар Букін 1987 МСУМК м. Київ/Донецька
Володимир Вальчук 1992 МСУ Одеська
Олександр Верещака 1991 МСУ Полтавська
Костянтин Войченко
Шалва Мчедлішвілі
Дмитро Невенченко 1984 МСУМК Луганська
Олександр Оленич
Родіон Причина 1983 МСУМК Полтавська
Віктор Пустовіт 1988 МСУМК Черкаська/Полтавська
Віктор Реутов
Володимир Рій 1986 МСУМК Івано-Франківська/Полтавська
Дмитро Сенько 1993 МСУ Одеська
Андрій Собченко
Андрій Сотніков 1988 КМСУ Одеська
Олексій Статівка 1988 МСУ Донецька
Мирослав Танчик 1985 МСУМК Тернопільська
Дмитро Українець 1984 МСУМК Дніпропетровська
Сергій Фролов 1987 голкіпер МСУМК Рівненська
Ігор Шотурма 1993 І Дніпропетровська
Василь Штулер 1993 ІІ Полтавська

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Збірна України з перемоги стартувала на чемпіонаті Європи у Німеччині
  2. а б в Першій збір команди Кулібабенка
  3. Усі думки – про фінал чемпіонату світу
  4. а б в Українська збірна серед гравців з вадами слуху вирушила на ХХІІ Літні Дефлімпійські ігри.
  5. Картка спортсмена на сайті Дефлімпійських ігор. Архів оригіналу за 11 липень 2017. Процитовано 14 серпень 2017. 
  6. Збірна України перемогла Корею
  7. Збірна України продовжує виступи на ХХІІ Дефлімпійських іграх
  8. Україна — Іран: бойова нічия
  9. Збірна України: перемога над Туреччиною у чвертьфіналі
  10. Збірна України завоювала срібні нагороди на ХХІІ Дефлімпійських іграх
  11. Україна стартує на чемпіонаті Європи з футболу серед інвалідів з вадами слуху
  12. Збірна України святкує другу перемогу на чемпіонаті Європи
  13. Переможний шлях збірної України продовжується
  14. Україна зіграє з Росією у півфіналі чемпіонату Європи
  15. Україна залишилася поза фіналом чемпіонату Європи
  16. а б в Збірна України футболістів з вадами слуху завершила виступ на ЧС-2016
  17. Україна з перемоги розпочала раунд кваліфікації Дефлімпійських ігор
  18. а б в Збірна України спортсменів з порушеннями слуху перемогла Італію у відборі до Дефлімпійських ігор-2017
  19. Збірна України здобула срібні медалі на «Дефлімпіаді-2017»
  20. а б Збірна України з футболу пробилася в півфінал Дефлімпійських ігор
  21. Футболісти поставили яскраву крапку Дефлімпіади-2017: 99-та медаль України — срібна
  22. Склад національної збірної України на 23 Дефлімпійських іграх

Посилання[ред. | ред. код]