Чормет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

«Чормет» — повість українського письменника Маркіяна Камиша про чорнобильських мародерів. «Чормет» отримав премію імені Олеся Ульяненко за найкращий роман,[1] увійшов до списку найважливіших книжок літературного критика Євгенія Стасіневича[2] і був включений у каталог знакових книг від Українського інституту книги.[3]

Чормет
KamyshChormet.jpg
Автор Маркіян Камиш
ISBN 978-966-8659-97-3

Відгуки та сприйняття[ред.ред. код]

Повість увійшла до списку найочікуваніших книжок осені 2017 за версією популярного літературного ресурсу «Читомо».[4] Найвідоміший у світі український кінорежисер Мирослав Слабошпицький так сказав про цей текст: «Чормет — яскравий і сильний текст. Круто!»

Літературний критик Євгеній Стасіневич написав, що: «„Чормет“ працює подібно до Зони: викривляючи людське, увиразнює базове: і тягу до смерті, і цілющу іронію на попелищі».[5]

Письменник Петро Яценко в рецензії на Літакцент назвав «Чормет» пульсуючим, живим та шершавим де «…усе на своїх місцях: фактурні герої, рельєфність характерів та шкіри облич яких відчуваєш майже тактильно, міцна ритмічна історія з безліччю фактів, відомих лише втаємниченим». Яценко завершує рецензію словами про те, що повість «Чормет» «це кров, плоть і сморід нашого часу».[6]

Кінокритик та журналіст газети «День» Дмитро Десятерик назвав цей текст «епосом брухту» та «комедією незграбних трагіків» і зауважив, що авторові вдалося «змалювати свіжими фарбами цей злиденний кавардак, цю палеолітичну нісенітницю, що завелася всього в сотні кілометрах від Києва».[7]

Літературна критик Юлія Кропивнянська для чеського видання «Український журнал» називає «Чормет» «металево-алкогольною міфологією пограниччя» та характеризує його як повість про людей, яка «вийшла чудовою», акцентуючи увагу на символізмі дій та обрядів (зокрема розпилювання БТР на метал як ритуальне жертвоприношення тотемної тварини і обряд здавання металу як сповідь). Авторка харатеризує авторський стиль Камиша, як упізнаваний: «ліричність і брутальність, інтертекстуальність, повторювання фраз-магічних формул — у „Чорметі“ вдосконалився й увиразнився» і зазначає, що навіть: «Перелік предметів набуває сили поетичного рядка».

Критик Тетяна Трофименко неодмінно радить читати «Чормет» всім, хто любить історії про страшне сьогодення.[8] В рецензії для BBC-Україна філософ та письменник Тарас Лютий відмітив «граційні описи» та «надзвичайно органічні типажі».[9]

Літературний оглядач порталу «Читомо» Андрій Мартиненко називає Маркіяна Камиша унікальним для сучасної української літератури письменником і відзначає, що: «Камиш протягом не одного року і не одного десятку мандрівок до Чорнобильської Зони збирав матеріал для нового тексту, а тому настільки живо сприймається те, про що він пише у „Чорметі“. Ця територія для нього — щось більше, ніж просто закритий об'єкт. Він живе нею. І дає можливість нам бодай на трохи розділити це відчуття».[10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Києві оголосили переможця літературної премії імені Олеся Ульяненка. Українська правда _Життя. Процитовано 2017-10-20. 
  2. 10 найважливіших українських книг. The Village Україна. Процитовано 2017-12-31. 
  3. Український інститут книги. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-12-31. 
  4. Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (uk). 2017-08-21. Процитовано 2017-10-20. 
  5. 10 найважливіших українських книг. The Village Україна. Процитовано 2017-12-31. 
  6. Апокаліпсис сьогодні: про нову книжку Маркіяна Камиша. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2017-09-20. Процитовано 2017-10-20. 
  7. Дмитро Десятерик. Комедiя незграбних трагіків. Комедiя незграбних трагіків (uk). Процитовано 2017-10-20. 
  8. Книжковий огляд жовтня. Історії “давні й сьогочасні”: УПА, Розстріляне відродження, Харків 80-х, факультет і зона. Новинарня (uk-UA). 2017-10-10. Процитовано 2017-10-20. 
  9. Лютий, Тарас (2017-11-03). Запилюжені "гноми" і "големи" у "Чорметі" Камиша. BBC Україна (en-GB). Процитовано 2017-12-10. 
  10. Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (uk). 2017-08-21. Процитовано 2017-10-20. 

Посилання[ред.ред. код]