Чормет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

"Чормет" — повість українського письменника Маркіяна Камиша про чорнобильських мародерів. "Чормет" отримав премію імені Олеся Ульяненко за найкращий роман,[1] увійшов до списку найважливіших книжок літературного критика Євгенія Стасіневича[2] і був включений у каталог знакових книг від Українського інституту книги.[3]

Чормет
KamyshChormet.jpg
Автор Маркіян Камиш
ISBN 978-966-8659-97-3

Відгуки та сприйняття[ред.ред. код]

Повість увійшла до списку найочікуваніших книжок осені 2017 за версією популярного літературного ресурсу "Читомо".[4] Найвідоміший у світі український кінорежисер Мирослав Слабошпицький так сказав про цей текст: "Чормет — яскравий і сильний текст. Круто!"

Літературний критик Євгеній Стасіневич написав, що: "«Чормет» працює подібно до Зони: викривляючи людське, увиразнює базове: і тягу до смерті, і цілющу іронію на попелищі".[5]

Письменник Петро Яценко в рецензії на Літакцент назвав "Чормет" пульсуючим, живим та шершавим де "...усе на своїх місцях: фактурні герої, рельєфність характерів та шкіри облич яких відчуваєш майже тактильно, міцна ритмічна історія з безліччю фактів, відомих лише втаємниченим". Яценко завершує рецензію словами про те, що повість "Чормет" "це кров, плоть і сморід нашого часу".[6]

Кінокритик та журналіст газети "День" Дмитро Десятерик назвав цей текст "епосом брухту" та "комедією незграбних трагіків" і зауважив, що авторові вдалося "змалювати свіжими фарбами цей злиденний кавардак, цю палеолітичну нісенітницю, що завелася всього в сотні кілометрах від Києва".[7]

Літературна критик Юлія Кропивнянська для чеського видання "Український журнал" називає "Чормет" "металево-алкогольною міфологією пограниччя" та характеризує його як повість про людей, яка "вийшла чудовою", акцентуючи увагу на символізмі дій та обрядів (зокрема розпилювання БТР на метал як ритуальне жертвоприношення тотемної тварини і обряд здавання металу як сповідь). Авторка харатеризує авторський стиль Камиша, як упізнаваний: "ліричність і брутальність, інтертекстуальність, повторювання фраз-магічних формул – у «Чорметі» вдосконалився й увиразнився" і зазначає, що навіть: "Перелік предметів набуває сили поетичного рядка".

Критик Тетяна Трофименко неодмінно радить читати "Чормет" всім, хто любить історії про страшне сьогодення.[8] В рецензії для BBC-Україна філософ та письменник Тарас Лютий відмітив "граційні описи" та "надзвичайно органічні типажі". [9]

Літературний оглядач порталу "Читомо" Андрій Мартиненко називає письменника Маркіяна Камиша унікальним для сучасної української літератури письменником і відзначає, що: "Камиш протягом не одного року і не одного десятку мандрівок до Чорнобильської Зони збирав матеріал для нового тексту, а тому настільки живо сприймається те, про що він пише у «Чорметі». Ця територія для нього – щось більше, ніж просто закритий об’єкт. Він живе нею. І дає можливість нам бодай на трохи розділити це відчуття".[10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Києві оголосили переможця літературної премії імені Олеся Ульяненка. Українська правда _Життя. Процитовано 2017-10-20. 
  2. 10 найважливіших українських книг. The Village Україна. Процитовано 2017-12-31. 
  3. Український інститут книги. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-12-31. 
  4. Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (uk). 2017-08-21. Процитовано 2017-10-20. 
  5. 10 найважливіших українських книг. The Village Україна. Процитовано 2017-12-31. 
  6. Апокаліпсис сьогодні: про нову книжку Маркіяна Камиша. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2017-09-20. Процитовано 2017-10-20. 
  7. Дмитро Десятерик. Комедiя незграбних трагіків. Комедiя незграбних трагіків (uk). Процитовано 2017-10-20. 
  8. Книжковий огляд жовтня. Історії “давні й сьогочасні”: УПА, Розстріляне відродження, Харків 80-х, факультет і зона. Новинарня (uk-UA). 2017-10-10. Процитовано 2017-10-20. 
  9. Лютий, Тарас (2017-11-03). Запилюжені "гноми" і "големи" у "Чорметі" Камиша. BBC Україна (en-GB). Процитовано 2017-12-10. 
  10. Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (uk). 2017-08-21. Процитовано 2017-10-20. 

Посилання[ред.ред. код]