Чорна Кам'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чорна Кам'янка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада Чорнокам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 7123188501
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 17 століття
Населення 1015
Поштовий індекс 20122
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 49°01′48″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 30.50611° сх. д. / 49.03000; 30.50611Координати: 49°01′48″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 49.03000° пн. ш. 30.50611° сх. д. / 49.03000; 30.50611
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Водойми річка Гірський Тікич, балка Яр Березів
Відстань до
обласного центру
120,5 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
20 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція Поташ
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Чорна Кам’янка,вул. Шевченка, 83
Карта
Чорна Кам'янка. Карта розташування: Україна
Чорна Кам'янка
Чорна Кам'янка
Чорна Кам'янка. Карта розташування: Черкаська область
Чорна Кам'янка
Чорна Кам'янка

Чо́рна Ка́м'янка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, центр сільської ради. У селі мешкає 1015 людей.

Село розташоване по обидва боки річки Гірський Тікич, за 20 км на північний схід від смт Маньківка та за 25 км від залізничної станції Поташ. У селі балка Яр Березів впадає у річку Гірський Тікич

Історія[ред. | ред. код]

Перші відомості про існування села належать до 17 століття. Тоді Чорна Кам'янка була сотенним містечком Білоцерківського полку.

У роки Другої світової війни 436 мешканців села воювали на фронтах, з них 199 загинули в боях, 208 нагороджені орденами і медалями.

У 1951 році тут встановлено пам'ятник на братській могилі воїнів-визволителів, а в 1969 році обеліск Слави односельцям, що загинули в роки війни.

У післявоєнні роки тут працював колгосп «Перемога», що спеціалізувався на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Господарство мало в користуванні 4529,2 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4233,8 га орної землі. В колгоспі працювали ремонтна майстерня, пилорама, млин. З 1955 року діяла Юрпільська ГЕС, потужністю 600 кіловат.

Також станом на 1972 рік працювали середня школа, бібліотека з фондом 12,1 тисяч книг, медичний пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв'язку та ощадна каса, 5 магазинів.

Чорнокам'янське селянське заворушення 1910[ред. | ред. код]

Приводом до виступу було примусове виділення землі для відрубів. Дізнавшись про відведення відрубникам-куркулям кращих земель, селяни 15 (28) вересня прогнали землеміра й припинили межові роботи в полі. 16 (29)вересня в село прибув загін поліції. Того самого дня бл. 400 селян, зібравшись біля сільської управи, звільнили чотирьох заарештованих односельчан, розгромили приміщення сільської управи, захопили й знищили плани і документи землевпорядної комісії. На допомогу поліції в село прибуло дві роти 74-го Ставропольського полку. Багато селян було заарештовано. В 1911 38 учасників заворушення засуджено до різних строків тюремного ув'язнення.

Голодомор 1932-33 та Друга світова Війна[ред. | ред. код]

Під час Голодомору 1932-33 років у селі загинуло 800 чоловік — більше ніж під час Другої світової війни, коли загинуло 200 чоловік.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився Шевченко Михайло Степанович (* 22 травня 1911) — Герой Радянського Союзу[2].

Пилипенко Іван Ісакович, ректор Державної Академії статистики

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

сайт школи http://chkam.ucoz.ua/