Чорна Пантера і Білий Медвідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорна Пантера і Білий Ведмідь
Чорна Пантера і Білий Медвідь.jpg
Жанр п'єса
Автор Володимир Винниченко
Мова українська
Написаний 1911
Виданий 1911, «Літературно-науковий вістник»
Окреме видання 1918, видавництво «Дзвін»

Чорна Пантера і Білий Ведмідь  — п'єса, написана Володимиром Винниченком у 1911 році.

Ідейно-тематичний зміст[ред.ред. код]

У творі автор намагається художньо розв'язати хворобливі для інтелігента проблеми моралі, норми поведінки, починає боротьбу із його негативними якостями.

Наявні такі конфлікти:

  • митець і буденне життя;
  • митець і кохання;
  • митець і совість.

Сюжет[ред.ред. код]

Твір складається із чотирьох дій.

Це історія молодої сім'ї: невизнаного генія і його дружини. Вони потрапляють в залежну ситуацію — їхня маленька дитина, Лесик, хворіє, його потрібно вивезти з Парижа. Батько хлопчика, Білий Ведмідь, почав малювати геніальне полотно (свою дружину з дитиною на руках). Тут проявляється егоїстична натура митця, він відмовляється їхати, бо треба закінчити свою роботу. Окрім цього навколо героїв точаться різні інтриги за участю Сніжинки та Мулена.

Рита покидає сім'ю, проте швидко повертається до сина. Кульмінацією п'єси стає момент, коли Сніжинка і Янсон планували позичити сім'ї гроші і відправити матір із дитиною за кордон. Чоловік пропонує жінці віддатися Мулену за гроші, які «вилікують» Лесика.

Змучений хлопчик помирає. Рита не хоче втрачати сім'ю, тому підлаштовується під чоловіка, дозволяє йому докінчити свій шедевр. В кінці твору вона дає Корнію сонних крапель і знищує полотно.

Персонажі[ред.ред. код]

Автор вводить алегоричні образи двох хижих, сильних звірів — Пантери і Ведмедя. Вони не можуть вжитися між собою і весь час борються. Ця боротьба призводить до тяжких наслідків.

Корній Каневич (Білий Ведмідь)[ред.ред. код]

«Високий, трохи незграбний, мішкуватий, має довге, пишне, біле волосся, як грива…». Він займає пасивну роль, його майже не хвилює те, що відбувається довкола: ні інтриги, ні здоров'я дитини, ні почуття дружини. Полотно замінило йому цілий світ. Він помічає зміни на обличчі Лесика, і тут же мчить до полотна, щоб внести ці зміни фарбою. Корній впевнений: для того, щоб дати щось сім'ї — сім'я повинна дати щось йому. Для нього важлива душа, вічне, вище, а тіло — це щось зовсім не потрібне. Саме тому він пропонує своїй дружині продаватися за гроші. Він згодний зі своєю матір'ю , яка називає його сина «шматком м'яса». Трагедія цього персонажа полягає в тому, що він забув, що для того, щоб бути митцем і творити вічне — перш за все треба бути людиною, жити на землі.

Рита Каневич (Чорна Пантера)[ред.ред. код]

«Дуже тонка, гнучка, одягнена в чорне, лице з різкими рисами, розвиненими щелепами, жагуче, майже дике і грубе, але гарне.» Як і кожна жінка, Рита прагне бачити свою сім'ю щасливою та здоровою. Хворобу сина вона переживає болісно, особливо не отримуючи підтримки чоловіка. У полотні жінка бачить ворога, прагне знищити його. У момент відчаю Рита покидає рідний дім, але невдовзі повертається. Втеча від реальності не вдається. Навіть втративши сина, жінка здається перед амбіціями «генія», щоб не залишитися на самоті. Вона сподівається поступово змінити світогляд митця.

Сніжинка[ред.ред. код]

Спокусниця, прагне розбити сім'ю Каневичів, влаштувати особисте життя. Вона володіє засобами психологічного впливу, легко впливає на думки Корнія, постійно говорить йому про важливість самовіддачі заради мистецтва.

Екранізації[ред.ред. код]

За мотивами п'єси було знято фільм «Чорна Пантера[en]» (нім. «Die schwarze Pantherin») у 1921 році[1][2]. У 1990 році було здійснено ще одну екранізацію п'єси — «Чорна пантера та Білий ведмідь» (режисер — О. Бійма)[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Die schwarze Pantherin (1921) на сайті Internet Movie Database (англ.)
  2. Михаил Назаренко (2004). Охота на Черную Пантеру (Набоков и Винниченко). Киев: ИПЦ «Киевский Университет». с. 192–201. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2012-03-17. 
  3. Фільм Чорна Пантера й Білий Ведмідь

Посилання[ред.ред. код]