Чорна Тиса (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чорна Тиса
Chorna tysa gerb.png Chorna tysa prapor.png
Герб Чорної Тиси Прапор Чорної Тиси
Вигляд на Чорну Тису зі Свидівецького масиву
Вигляд на Чорну Тису зі Свидівецького масиву
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада/громада Чорнотисянська сільська рада
Код КОАТУУ 2123687501
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1947
Населення 2746
Площа 16,178 км²
Густота населення 169,74 осіб/км²
Поштовий індекс 90632
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°18′31″ пн. ш. 24°19′35″ сх. д. / 48.30861° пн. ш. 24.32639° сх. д. / 48.30861; 24.32639Координати: 48°18′31″ пн. ш. 24°19′35″ сх. д. / 48.30861° пн. ш. 24.32639° сх. д. / 48.30861; 24.32639
Середня висота
над рівнем моря
805 м[1]
Водойми річки: Чорна Тиса, Станіслав, Довжина
Найближча залізнична станція Ясіня
Місцева влада
Адреса ради с. Чорна Тиса, вул. Центральна, 170а
Карта
Чорна Тиса. Карта розташування: Україна
Чорна Тиса
Чорна Тиса
Чорна Тиса. Карта розташування: Закарпатська область
Чорна Тиса
Чорна Тиса
Мапа

CMNS: Чорна Тиса у Вікісховищі

Чо́рна Ти́са — село в Україні, в Закарпатській області, Рахівському районі.

Село розташоване на відстані бл. 35 км від районного центру — міста Рахова. Населення згідно з переписом 2001 року становило 2746 чоловік.

Чорна Тиса відома в історичних джерелах ще зі ХVІІ ст. — перша згадка датується 1657 роком. До 1946 р. Чорна Тиса була присілком села Ясіня.

Церква Успіння пр. богородиці. 1836.

Каплиця. XIX ст.

У селі, під схилами могутнього гірського хребта Свидовець, звідки бере початок річка Чорна Тиса, стоїть дерев’яна церква середньогуцульського стилю.

Споруда має всі ознаки цього стилю: бічні прибудови, досить велику башту під чотирисхилим шатром з кулястою главкою, трапецієподібний фронтон на головному фасаді, два стовпи, що підтримують піддашшя обабіч входу. Вівтарна частина має п’ятигранну форму і кругле віконце на східній стіні. Церкву збудовано в 1836 р. Напис на одвірку – “Робили Василь Мельничук і Михайло Копилюк 16 мая 1891” – свідчить, можливо, про ремонт церкви. Всі дахи й опасання вкриті бляхою ще з 1920-х років, що зовсім не збагачує зовнішній вигляд споруди. Пізніше бляха з’явилася на стінах між дахами та опасанням, а також на вежі. Всередині церкви є чудового різьблення іконостас і царські двері.

Різьблений з дерева надмогильний хрест нині рідко трапляється на Гуцульщині. На цвинтарі коло церкви добувають віку два чудові дерев’яні хрести.

Невеличка мурована капличка, що стоїть на початку села, є однією з небагатьох уцілілих старих каплиць.

Збудував її Федір Клочурак, дідо відомого провідника національно-визвольного руху Степана Клочурака.

У селі швидко розвивається зелений туризм. Є загальноосвітня школа.

Персоналії[ред. | ред. код]

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

  • Біля села розташовані: іхтіологічний заказник «Біла та Чорна Тиса», ботанічний заказник «Станіслав», а також пам'ятки природи: «Кедр європейський» та «Андромеда».
  • У Чорній Тисі є свої урочища, які називають періями, а саме: Бегенський, Довжана, Подерей, Марковець, Чорна Багна, Вербехівська Перія.
  • Недалеко від витоків Чорної Тиси стоїть меморіальна колона представника угорського уряду Лайоша Тісса (він був комісаром уряду повіту Сегеду в 1879 році). Він був тут особисто, коли 23 серпня 1882 р. Брав участь у загальних зборах лісників в Ясіня, як президент національної (угорської) лісової асоціації. Навколо меморіальної колони було посаджено «групу дерев Lajos Tisza».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]