Чорна вдова (вид)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорна вдова
Зображення
Наукова назва таксона Latrodectus mactans J.Fabr., 1775[1][2]
Таксономічний ранг вид[1]
Батьківський таксон Latrodectus[1]
Вернакулярна назва Black widow spider[3], snovačka jedovatá, Schwarze Witwe, ކަޅު ހުވަފަތް މަކުނ, Μαύρη χηρα, Viuda negra, Mustaleski, Veuve noire, אלמנה שחורה, クロゴケグモ, 검은과부거미, Zwarte weduwe, Czarna wdowa, Viúva negra, Чёрная вдова, Svarta änkan, Karadul, 黑寡婦蜘蛛, Oostelijke zwarte weduwe[4] і Черна вдовица
Інвазійний вид для Бельгія[5], Данія[5], Японія[5], Шрі-Ланка[5], Нідерланди[5], Республіка Китай[5], КНР[5] і Польща[5]
CMNS: Чорна вдова у Вікісховищі

Чорна вдова (лат. Latrodectus mactans) - вид павуків, поширений в Північній і Південній Америці. Небезпечний для людини.

Опис[ред. | ред. код]

Дорослий павук забарвлений в чорний колір. Самки, як правило, мають червону пляму у формі пісочного годинника на нижньому боці черевця і кілька червоних цяток біля павутинних бородавок і на спині. Довжина тіла самки 8-10 мм.

Дорослі самці чорної вдови відрізняються від самок дрібними розмірами (3-4 мм в довжину) і подовженим черевцем (у самок воно кругле). Ноги їх розфарбовані в оранжево-чорну смужку, на боках черевця - червоні і білі відмітини.

Молоді павучки пофарбовані в білий або жовтувато-білий колір і темніють з кожним наступним линянням.

Самець

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Павуки живуть поодинці і зустрічаються один з одним тільки для спарювання. Харчується чорна вдова в основному комахами, але іноді також багатоніжками, коханими і іншими павуками. Середня тривалість життя в природі близько року, максимально до 3 років, в неволі до 4.

Турбота про потомство[ред. | ред. код]

Відкладені яйця самка обмотує павутиною, так що врешті-решт виходить щільний яйцевої кокон грушоподібної форми. Самка носить його з собою і охороняє до тих пір, поки всередині нього не вилупляться молоді павучки. Незабаром після цього вони вибираються з кокона і починають самостійне життя.

Павучата вилуплюються через 2-4 тижні.

Небезпека для людини[ред. | ред. код]

Чорна вдова не агресивна по відношенню до людини і кусає лише для самозахисту в безвихідній ситуації (якщо, наприклад, павука придавити рукою). Укуси чорної вдови небезпечні - вони викликають хворобливий стан, відомий як латродектізм . Через годину після укусу нейротоксин під назвою α-латротоксин поширюється по лімфатичній системі жертви. Виникає вкрай болюча судома м'язів живота. Можлива блювота, рясне потовиділення, спрага. Однак при належному лікуванні хвороба, як правило, закінчується повним одужанням.

Смертність від укусів[ред. | ред. код]

Відомості про загиблих від укусів чорної вдови дещо суперечливі.

У книзі «Arthropod venoms»[6] вказується, що, за даними публікації 1932 року, летальність в США склала близько 6% (38 з 613 випадків), із застереженням, що ці дані «звичайно не включають випадки легкого перебігу хвороби, облік яких істотно знизив би величину смертності».

Інші автори стверджують[7], що невідомо жодного випадку смерті від павуків роду Latrodectus в Америці (але в літературі описано кілька випадків, пов'язаних з павуками цього роду, в інших частинах світу).

У наш час в США щорічно реєструється близько 2500 укусів чорної вдови, лише частина з яких вимагає медичної допомоги (у 2008 році [8] - 2511, з них було надано медичну допомогу - 996; у 2010 році [9] - 2156 і 892), при цьому жоден пацієнт не помер.

Назва[ред. | ред. код]

Павука називають «чорною вдовою», бо самка іноді з'їдає самця після спаровування. Однак буває, що самець йде цілим і неушкодженим і навіть може пізніше злучитися з іншою самкою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Integrated Taxonomic Information System — 2012.
  2. http://www.wsc.nmbe.ch/species/39055
  3. Wildscreen ARKive — 2003.
  4. Nederlands Soortenregister
  5. а б в г д е ж и Seebens H. SInAS database of alien species occurrences — 2021. — doi:10.5281/ZENODO.5562892
  6. Arthropod venoms / S. Bettini. — Springer, 1978. — P. 201.
  7. Offerman S.R., Daubert G.P., Clark R.F. The Treatment of Black Widow Spider Envenomation with Antivenin Latrodectus Mactans: A Case Series // Perm J.. — 2011. — Т. 15(3) (2 липня). — С. 76–81. — PMID:22058673.
  8. Bronstein A.C., et.al. 2008 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers’ National Poison Data System. — DOI:10.3109/15563650903438566.
  9. Bronstein A.C., et.al. 2010 Annual Report of the American Association of Poison Control Centers' National Poison Data System (NPDS): 28th Annual Report.. — DOI:10.3109/15563650.2011.635149.

Література[ред. | ред. код]

McCorkle, M. (2002). "Latrodectus mactans" (On-line), Animal Diversity Web. Процитовано 24 липня 2018.