Чорна металургія Єгипту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чорна металургія Єгипту — одна з галузей обробної промисловості Єгипту. За виробництвом сталі Єгипет посідає перше місце серед країн арабського світу і друге місце серед країн Африки (після ПАР).[1] Разом з тим, в Єгипті виплавляється відносно небагато сталі — 2012 року було виплавлено близько 6,68 млн т.[1] Характерною особливісттю чорної металургії Єгипту є впровадження методів безпосереднього одержання заліза, що не потребують використання коксу.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавній Єгипет[ред. | ред. код]

Перші вироби з заліза з'явилися у стародавньому Єгипті за часів Нового царства (близько 1500 — близько 1070 роки до н. е.).[2] В цей час в країні бронза набула ширшого використання ніж у попередні часи. Були відомі також срібло, свинець, мідь, золото, що надходили у Єгипет з інших країн. Лише на тисячоліття пізніше залізо почали використовувати значно ширше.

З 7 — 6 століть до н. е., за Пізного царства і у Перський період (1070—332 рок до н. е.), залізо набуло повсюдного розповсюдження. Єгипет останнім з країн Близького Сходу ввійшов у залізну добу.[3]

Сучасний Єгипет[ред. | ред. код]

Сучасна чорна металургія виникла в Єгипті після проголошення незалежності у 1953 році. Перший металургійний завод в Єгипті — Хелуанський металургійний завод було побудовано у місті Хелуан неподалік від столиці країни 1957 року за проектом західнонімецької фірми «Демаг». Однак, вже у середині 1960-х років він не задовольняв потреб країни у металопрокаті. Завод було повністю перебудовано і перетворено на комбінат у 1965—1976 роках за допомоги СРСР. Комбінат переплавляв єгипетську залізну руду. Для виробництва коксу вугілля імпортувалося. До 1990-х років Хелуан залишався головним центром металургії Єгипту. 1986 року став до ладу побудований японськими компаніями Александрійський металургійний завод біля міста Александрія.[4] На ньому було впроваджено мідрекс-процес. У 1994 році в Єгипті різноманітним експертами широко обговорювалися подальші плани щодо розвитку чорної металургії країни і у жовтні 1997 року було підписано договір про будівництво Суецького металургійного заводу. Завдяки будівництву нового заводу й розширення вже існуючих, виробництво сталі досягло 4,6 млн т у 2000 році і 5,4 млн т у 2001 році.[4]

У квітні 1998 уряд країни оголосив про створення компанії для розробки покладів залізної руди на південь від Асуану. Асуанська металургійна компанія (Aswan Iron and Steel Co) розпочала будівництво фабрики, на що було виділено 2,6 млрд. єгипетських фунтів. У червні компанія Aswan Development and Mining Co (Adamko) підписала договір про видобуток руди і будівництво металургійного заводу з повним металургійним циклом на півдні від Асуану з продуктивністю 1,42 млн т квадратної сталевої заготівки на рік.[4] Виплавка сталі в країні зросла до 6,68 млн т у 2010 році. Однак, підприємства країни не забезпечують її сталевим прокатом у повній мірі, імпорт його, переважно з Алжиру й Туреччини, 2012 року становив 641 тис. т.[1]

Виробництво найважливіших видів продукції чорної металургії Єгипту в різні роки, тис. т [5] [6][7]
1952 1960 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2014
Залізна руда - 240 460 (1969 рік)
Марганцева руда 209 276 4
Чавун - 143 250 1062 1400 1100 600
Сталь 1028 2235 5603 6676 6485
Прокат 50 229 582

Сировинна база[ред. | ред. код]

Залізні руди в Єгипті відомі у докембрійських породах Нубійсько-Аравійсього щита Африканської платформи, у північно східній частині якої розташований Єгипет. З відкладеннями чохла платформи пов'язані поклади залізних руд біля Асуану і оази Бахарія, що на 1970-і роки оцінювалися у 371 млн т. Залізні руди оази Бахарії представлені гематититом, лімонітом, гьотитом.[8] Поклади кам'яного вугілля біля Магари у 1970-х роках оцінювалися у 51,8 млн т, станом на 2008 рік поклади вугілля в Єгипті оцінювалися у 107—187 млн т. Родовища залізних руд зосереджені в Бахарійському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) і в Асуанському районі (150 млн т).

Осадові руди приурочені до еоцен-олігоценових (Бахарія) і верхньокрейдових (Асуан) відкладів, метаморфогенні – до докембрійських порід (Ель-Кусейр). Залізна руда біля Асуану добувається відкритим способом. Основний район розробки марганцевої руди — Умм-Бугма на Синайському півострові.

У Єгипті розвідано відносно багаті запаси природного газу, що створює умови для безкоксівної металургії — методів безпосереднього одержання заліза.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в The Report: Egypt 2013. — Oxford Business Group, 2013. P.96. (англ.)
  2. Єгипет стародавній. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. A. Lucas, J. Harris. Ancient Egyptian Materials and Industries. — Mineola, New York: Dover publikations, Inc., 2012. P. 237. (англ.)
  4. а б в The Middle East and North Africa 2004. 50th Edition. — Taylor & Francis, 2003. P. 357. ISBN 1-85743-184-7 ISSN 0076-8502 (англ.)
  5. Steel Statistical Yearbook 2001. Сайт http://www.worldsteel.org. International Iron and Steel Institute, Brussels. December 2001. Архів оригіналу за 15 березень 2016. Процитовано січень 2016.  (англ.)
  6. Steel Statistical Yearbook 1991 Архівовано 28 липень 2013 у Wayback Machine.. — Brussels: International Iron and Steel Institute, 1991. (англ.) на сайті http://www.worldsteel.org
  7. Steel Statistical Yearbook 2015 Архівовано 22 листопад 2015 у Wayback Machine.. — Brussels: worldsteel Committee on Economic Studies, 2015. (англ.) на сайті http://www.worldsteel.org
  8. Paul T. Nicholson, Ian Shaw. Ancient Egyptian Materials and Technology. — Cambrige: Cambridge University Press, 2000. P.166. ISBN 0 521 45257 0 (англ.)