Чорна металургія Ізраїлю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чорна металургія Ізраїлю — галузь обробної промисловості Ізраїлю. Основу галузі становить виплавка сталі з металобрухту, що переважно є імпортним. Річна виплавка сталі в країні становить приблизно 300 тис. т.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Залізна доба на території сучасного Ізраїлю і прилеглих територіях почалася приблизно у XII ст. до н. е.. Це був час появи в Ханаані нових різноманітних народів, серед яких були філістимляни та євреї. Появу технології одержання заліза з залізної руди у цьому регіоні пов'язують з філістимлянами, які, можливо, приховували її від інших народів. У Першій книзі Самуїловій говориться, що коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: «Щоб не робили євреї меча чи списа» (13:19 — 22). Пізніше мистецтво одержання заліза розповсюдилося серед інших народів регіону.

Історія чорної металургії сучасного Ізраїлю бере початок з будівництва на початку 1950-х років на півдні міста Акко перших металургійних і трубопрокатних заводів країни. Згодом тут утворилася промислова зона з кількома металургійними заводами, що одержала назву «Кір'ят-Плада» (івр. קרית - פְּלָדָה‎). На початку 1990-х років потреби Ізраїлю у первинній продукції чорної металургії значною мірою забеспечувалися сталеливарними заводами Кір'ят-Плада в Акко, що мали потужність 200 тис. т сталі на рік.[2]

Сировинна база[ред. | ред. код]

В Ізраїлі є невеликі поклади залізної руди. Найбільш відомими покладами залізної руди є гора Рамім на півночі Ізраїлю, поблизу міста Кір'ят-Шмона. Загальні запаси руди за оцінками початку 1980-х років становлять 40 млн т, вміст оксидів заліза в руді лише приблизно 28 %.[3] Наявність заліза виявлено також у районі Паран поблизу зламу Мертвого моря. Там за оцінками поклади становлять 0,5 млн т з вмістом заліза 40 %.[4][5] Були виявлені невеликі, але якісні поклади заліза в околицях гори Тавор, у Махтеш-Гадолі, плато Негев.[6][7] У Махтеш-Рамоні виявлені багаті залізом каолініти і оксиди заліза.[8]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

За даними 2019 року, в Ізраїлі виплавка сталі становила 300 тис. т на рік. Вся сталь виплавлялася у електропечах з металобрухту.[1]

Чорна металургія Ізраїлю по роках, тис. т.[1]
Рік 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Сталь 300 300 300 300 300 300 300 300 300 300
Імпорт напівпродуктів та готової продукції 1530 1808 1926 2164 2335 2651 2983 2828 3023 3183
Експорт напівпродуктів та готової продукції 47 59 35 17 7 6 5 8 10 3

Компанії і підприємства чорної металургії[ред. | ред. код]

Металургійні заводи «Кір'ят-Плада»[ред. | ред. код]

32°53′51″ пн. ш. 35°05′29″ сх. д. / 32.897722° пн. ш. 35.091500° сх. д. / 32.897722; 35.091500

Металургійні заводи «Кір'ят-плада» (івр. קרית - פְּלָדָה‎) у портовому місті Акко є одними з найдавніших металургійних заводів Ізраїлю. Потужніть заводу становить 200 тис. т сталі на рік.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Steel Statistical Yearbook 2020 concise version (PDF). https://worldsteel.org. World Steel Association. 2020. Процитовано 23 травня 2022. (англ.)
  2. Государство Израиль. Становление и развитие. — Библиотека-Алия, 1990. — С. 356. (рос.)
  3. Gill, D. and Griffiths, J.C., 1984. Areal value assessment of the mineral resources endowment of Israel. Mathematical Geology, 16, No. 1, 37-89.
  4. Bentor, Y.K. and Mart, J., 1984. The metallogenic map of Israel. In: Explanatory Memoir of the Metallogenic Map of Europe and Neighbouring Countries (F. Laffitte et al., Eds.), UNESCO, Paris, 537—541.
  5. Gross, S., Matthews, A., Ilani, S., Ayalon, A. and Garfunkel, Z., 2006. Iron mineralization and dolomitization in the Paran Fault zone, Israel: implications for low-temperature basinal fluid processes near the Dead Sea Transform. Geofluids, 6, 137—153.
  6. Ilani, S., Kronfeld, J. and Flexer, A., 1985. Iron-rich veins related to tructural lineaments, and the search for base metals in Israel. Jour. of Geochemical Exploration, 24, 197—206.
  7. Ilani, S., Rosenthal., E., Kronfeld, J. and Flexer, A., 1988. Epigenetic dolomitization and iron mineralization along faults and their possible relation to the paleohydrology of southern Israel. Applied Geochemistry, 3, 487—498.
  8. Rozenson, I., Zak, I. and Spiro, B., 1980. The distribution and behavior of iron in sequences of dolomites, clays and oxides. Chemical Geology, 31, 83-96.