Чорний Горимир Горимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горимир Горимирович Чорний
Черный-ГГ.jpg
Народився 22 січня 1923(1923-01-22)
Кам'янець-Подільський
Помер 6 листопада 2012(2012-11-06) (89 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Діяльність mechanician[d]
Сфера роботи механіка
Alma mater Московський університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Leonid Sedov[d]
Відомі учні Q4271501?
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Нагороди Державна премія СРСР, медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», орден Пошани, орден Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни I ступеня[d], орден Вітчизняної війни II ступеня[d], орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня[d], орден Дружби народів, орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», медаль «За відвагу», медаль «За оборону Москви», медаль «За взяття Кенігсберга», медаль «За взяття Берліна», орден Слави і Премии имени М. В. Ломоносова[d]

Горими́р Горими́рович Чо́рний (* 22 січня 1923, Кам'янець-Подільський — † 6 листопада 1912, Москва) — учений у галузі механіки. Академік Російської академії наук.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Закінчив 1949 року Московський університет. У 1949–1957 роках працював у Центральному інституті авіаційного моторобудування, від 1959 року — в Науково-дослідному інституті механіки Московського університету (1960–1992 роках — директор).

Праці[ред. | ред. код]

Основні праці з теоретичної і прикладної аеродинаміки великих швидкостей, теорії детонації і горіння.

Член-кореспондент АН СРСР (від 29 червня 1962 року) — відділення технічних наук (механіка). Академік АН СРСР (від 29 грудня 1981 року) — відділення механіки та процесів управління (теоретична й прикладна механіка, машинобудування та машинознавство).

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Державна премія СРСР (1972, 1978). Премії АН СРСР: ім. М. Є. Жуковського (1957), ім. М. В. Ломоносова (1962), ім. С. О. Чаплигіна (1976).

Література[ред. | ред. код]