Чорний Лицар (персонаж Монті Пайтон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чорний лицар (англ. Black Knight) — персонаж фільму «Монті Пайтон і Священний Грааль» британської комічної групи Монті Пайтон, а також мюзикла «Спамалот».

Сцена зустрічі короля Артура з Чорним лицарем вважається однією з найяскрввіших у фільмі і одним із класичних прикладів, що застосовуються в комедії положень, коли стандартний хід подій набуває незручного спрямування або перебільшується.

Опис епізоду у фільмі[ред. | ред. код]

Чорний лицар (його роль виконує Джон Кліз) охороняє невеликий місток і не пускає через нього нікого.

Король Артур (у виконанні Грема Чепмена), в супроводі вірного слуги Петсі (Террі Гілліам), застає поєдинок Чорного лицаря з Зеленим лицарем (його виконує також Гілліам), який гине на їхніх очах, пронизаний мечем через зорову щилину шолома. Артур вітає лицаря з перемогою і пропонує йому місце за Круглим столом. Лицар стоїть нерухомо і ніяк не відповідає на пропозицію Артура. Після цього Артур намагається обійти його, і починається битва.

Мало не з першого удару лицар втрачає ліву руку, проте на пропозицію відійти він відповідає: «Всього лише подряпина, бувало й гірше». Незабаром Артур відсікає праву руку з мечем, але противник не здається. Оскільки противник обеззброєний і перемога очевидна, Артур стає на коліна і підносить хвалу Господу. Чорний лицар перериває молитву, копаючи Артура і звинувачуючи його в боягузтві. Після чого Артур відрубує спочатку одну, а потім другу ногу. Лише після цього лицар погоджується на «нічию».

Сцена в мюзиклі «Спамалот»[ред. | ред. код]

Через 30 років після фільму сцена була відтворена слово в слово в мюзиклі «Спамалот». Візуальний трюк з відрубуванням кінцівок був підготовлений ілюзіоністами Пен і Телер. Хоча сцена в мюзиклі вийшла поверхневою і неяскравою, вона приводила в захват фанатів фільму, які пам'ятали репліки героїв напам'ять.

Відгуки[ред. | ред. код]

На думку медієвіста Керол Доувер (Carol Dover), сцена з Чорним лицарем «підриває» традиційні романтичні уявлення про лицарів короля Артура. У сцені і в самому фільмі руйнується аристократичний міф про лицарський героїзм шляхом доведення до абсурду основи середньовічного лицарства — насильства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1.  Finke, Shichtman, 2012, с. 481.
  2.  Hannu Salmi. Historical Comedy on Screen: Subverting History With Humour. — Intellect Books, 2011. — С. 20. — 205 с. — ISBN 9781841503677.
  3.  Hardcastle, 2010.
  4.  «'Tis but a scratch. I had worse»
  5.  Carol Dover. A companion to the Lancelot-Grail cycle. — DS Brewer, 2003. — С. 249—250. — 267 с. — ISBN 9780859917834.
  6.  Ashton, Kline, 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • Gary L. Hardcastle. Come On, You Pansy! // Monty Python and Philosophy: Nudge Nudge, Think Think!. — ReadHowYouWant.com, 2010. — С. 126-128. — 508 с. — ISBN 9781459601031.
  • Gail Ashton, Daniel T. Kline. Shitty, Bloody and Funny: Monty Python and the Holy Grail in the General Economy // Medieval Afterlives in Popular Culture. — Palgrave Macmillan, 2012. — 258 с. — ISBN 9781137232793.
  • Finke L.A., Shichtman M.B. Remediating Arthur // A Companion to Arthurian Literature. — John Wiley & Sons, 2012. — С. 481-482. — 592 с. — ISBN 9780470672372.

Посилання[ред. | ред. код]