Чорний гну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорний гну
Gnou Thoiry 19803.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Animal
Тип: Chordate
Клас: Mammal
Ряд: Artiodactyla
Родина: Bovidae
Підродина: Alcelaphinae
Рід: Connochaetes
Вид: C. gnou
Біноміальна назва
Connochaetes gnou
(Zimmermann, 1780)

Чорний гну, або білохвостий гну (лат. Connochaetes gnou) - ссавець з роду гну підродини бубалів родини порожнисторогих.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Забарвлення чорних гну варіює від темно-коричневого до чорного кольору. У самців забарвлення темніше, ніж у самиць. Влітку забарвлення світліше, ніж взимку. Як і блакитний гну , чорний гну має густу бороду і гриву. Ця грива білого кольору, чорна на кінцях. Борода чорного кольору і тягнеться уздовж нижньої щелепи. Хвіст білого кольору[2].

Ріст дорослих самців сягає 111-121 см, довжина тіла може досягати 2 м. У самок ці розміри трохи менше. Маса тіла рідко перевищує 160-270 кг[2], в середньому становить 180 кг[3].

Парні роги спрямовані спочатку вниз, вперед, а потім вгору, як гачки. Довжина рогів у самців 78 см, у самок трохи менше. Запах присутній під передглазничними пасмами волосся і на передніх ногах.

Поведінка[ред.ред. код]

Чорні гну тримаються групами до кількох десятків голів. Під час сезонних кочівель утворюють величезні стада, нерідко разом з іншими порожнисторогими. Мешкають на відкритих теренах, порослих травою, чагарниками і рідкісними деревами. Активні вранці та ввечері. Харчуються трав'янистими рослинами.

Розмноження у білохвостого гну позасезонні. Вагітність триває близько 8 місяців, народжуються 1-2 дитинчата. Лактація продовжується до 8 місяців, попри те, що теля вже через тиждень після народження починає харчуватися травою.

Тривалість життя 20 років.

Поширення і чисельність популяції[ред.ред. код]

Чорний гну колись був широко поширений в Південній Африці, де водилися сотні тисяч голів цього виду. До 1930 в результаті безконтрольної полювання і руйнувань місць проживання збереглося всього кілька сотень тварин. Попри те, що загроза вимирання вже минула, це одна з найрідкісніших антилоп Африки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
  2. а б Под ред. С. П. Наумова, А. П. Кузякина. {{{Заголовок}}} Т. 6. — 300 000 прим.
  3. http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/biologiya/ANTILOPI.html

Посилання[ред.ред. код]