Чорнильне серце (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорнильне серцеPicto infobox cinema.png
Inkheart
Жанр Пригоди
Сімейний фільм
Фентезі
Режисер Йен Софтлі
Продюсер Корнелія Функе
Йен Софтлі
Ділан Кува
Сара Ванг
Уте Леонхардт
Тобі Емеріх
Марк Ордескі
Ендрю Ліхт
Сценарист Корнелія Функе (книга)
Девід Ліндсі-Ебер
На основі Чорнильне серце[1]
У головних
ролях
Брендан Фрейзер
Еліза Беннетт
Пол Беттані
Гелен Міррен
Джим Бродбент
Енді Серкіс
Оператор Роджер Претт
Композитор Хав'єр Наваррете
Кінокомпанія New Line Cinema
Тривалість 106 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Flag of the United States.svg США
Рік 2008
Кошторис 60 млн. $
IMDb ID 0494238
inkheartmovie.com

«Чорнильне серце» (англ. Inkheart) — кінофільм, знятий за мотивами однойменного роману німецької письменниці Корнелії Функе. Прем'єра фільму відбулася 11 грудня 2008 року. Чорнильне серце отримав різні відгуки критиків і заробив 62 млн доларів.[2] 13 квітня 2009 року у Великій Британії було випущено «Чорнильне серце» на DVD і Blu-ray.[3] Для Nintendo DS, 12 січня 2009 року, була випущена відеогра заснована на фільмі.[4]

Сюжет[ред. | ред. код]

Мортімер  Фолхарт і його 12-річна дочка Меггі обожнюють книги. Але крім цієї загальної пристрасті вони ще й володіють дивовижним даром ---  оживляти героїв зі сторінок прочитаними ними вголос книг. Але не все так просто, адже коли герой з книги оживає, його місце на книжкових сторінках повинна зайняти справжня людина. Одного разу Мортімер вичитує з книги «Чорнильне серце» розбійника Капрікорна, його спільника Басту і Пожарача вогню Сажерука. Але замість них в книгу потрапляє мати Меггі — Тереза ​​(Реза). Через кілька років Мортімер і Меггі зустрічаються з вичитаними героями книг. Пригоди починаються …

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Гвін (рогата куниця Сажерука)
  • Сажерук (в деяких варіантах перекладу на російську зустрічається вимова «Пильнорук»)
  • Фарід (хлопчик вичитаний з «Тисячі і однієї ночі»)
  • Меггі
  • Мортімер
  • Баста
  • Тереза
  • Елінор
  • Капрікорн (в деяких варіантах російського озвучування зустрічається буквальний переклад «Козеріг»)
  • Плосконіс
  • Даріус
  • Кокерель
  • Феноліо

В ролях[ред. | ред. код]

Відмінності від книги[ред. | ред. код]

Фільм багато в чому відрізняється від книги:

  • У фільмі Мо зустрічає Сажерука у якомусь містечку (де він шукав книгу). У книзі Сажерук прийшов до нього в будинок.
  • У книзі роман «Чорнильне серце» вже належав Мортімеру, через що Капрікорн і розшукував його. У фільмі Мо шукає книгу в усіх книжкових магазинах протягом багатьох років.
  • У фільмі Мортімер і Меггі чують, як книги розмовляють з ними.
  • У фільмі немає вистави, яку Сажерук влаштовує для Меггі.
  • У фільмі Сажерук може сам створювати вогонь, а в книзі він тільки керує ним.
  • У фільмі показані чудовиська, яких невдало вичитав Даріус: Мінотавр, Летючі Мавпи, Єдиноріг, Цокаючий Крокодил. У книзі цього немає.
  • У фільмі Мо разом з дочкою, Елінором, Фарідом і Сажеруком рятуються від урагану із «Чарівника країни Оз».
  • У фільмі Меггі виявляє свій творчий хист, вичитавши Тотошку. У книзі вона виявляє це, тільки потрапивши вдруге в полон, і вичитує фею Дінь-Дінь і Непохитниого олов'яного солдатика.
  • У фільмі Сажерук повідомляє Мо, що його дружина в полоні у Капрікорна. У книзі він про це замовчує.
  • У книзі Меггі вдається дочитати написане Феноліо продовження книги до кінця, тоді як у фільмі кінцівку їй доводиться дописувати самій на руці.
  • У книзі люди Капрікорна забирали маленьких хлопчиків з їх сімей, щоб ті навчалися і входили в «армію» Капрікорна. У фільмі ж, судячи зі слів із книги на обличчях, всі люди були вичитані Даріусом.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шведська база даних фільмів
  2. Inkheart (2009) - Box Office Mojo (en). www.boxofficemojo.com. Процитовано 2018-01-24. 
  3. Inkheart new dvd release. cinemausa. Процитовано 2018-01-24. 
  4. Inkheart Release Information for DS - GameFAQs (en). www.gamefaqs.com. Процитовано 2018-01-24. 

Посилання[ред. | ред. код]