Алексієвич наступні десять років розмовляла із більш ніж п'ятьмастами свідками аварії, включаючи пожежників, ліквідаторів, політиків, лікарів, фізиків і пересічних громадян. Книга описує психологічну особистісну трагедію, якою стала Чорнобильська аварія, і досліджує враження людей, і те, як аварія вплинула на їхнє життя[1].
Текст був вперше опублікований в 1997 році в журналі «Дружба народів»[2], публікація отримала премію журналу; в тому ж році була видана книга[3],
англійський переклад книги[4] у 2005 році завоював премію Національного кола книжкових критиків США[5].
Швейцарський соціолог Жан Россіо у своїй рецензії на «Чорнобильську молитву» в 2000 році відзначає, що автор не нав'язує оцінку подій і не висуває звинувачень, але змушує читачів працювати над колективною пам'яттю про людські і соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи, і що сприяти поширенню книг Алексієвич «етично необхідно»[6].
Екранізації і театральні постановки[ред. | ред. код]
За мотивами книги режисером Хуанітою Вілсон знятий короткометражний фільм «Двері» (Ірландія, 2008)[7].
У 2016 році був знятий драматичний фільм «Голоси Чорнобиля» — фільм французькою мовою, спільне виробництво Люксембург, Австрія і Україна. Фільм отримав приз Міннеаполісського/Сент-Польського міжнародного кінофестивалю і був висунутий Люксембургом на премію «Оскар» в категорії «фільм іноземною мовою».
Серіал HBO 2019 року «Чорнобиль» частково заснований на книзі[8].
По книзі були поставлені вистави:
«Bön för Tjernobyl», режисер Оса Кальмер. Швеція, 1999[9].
«La prière de Tchernobyl», режисер Бруно Бусаголь. Клермон-Ферран, Франція, 1999[10]
«A Prayer for Chernobyl», режисер Дженні Енгдал, New Vic Basement, Лондон, 1999[11]
«La Supplication» — Theatre en Flammes, режисер Дені Майефер Лозанна, Швейцарія, 2001[12].
«Чарнобыльская малітва», режисери Бруно Бусаголь (Франція), Валерій Анісенко (Білорусь) — Республіканський театр білоруської драматургії, Мінськ, 2002[13]. Створена телевізійна версія спектаклю (режисер М. Милашевський)
«Чорнобильська молитва», режисер Йоел Лехтонен — Центр імені Мейєрхольда, 2006[14]
«Tschernobyl: Eine Chronik der Zukunft» — моновистава, Landestheater Tübingen, Тюбінген, Німеччина, 2011[15]
«Czarnobylska modlitwa», режисер Івана Щепковська — Teatr Studio im. St. I. Witkiewicza, Варшава, 2013[16]
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 28 травня 2016. Процитовано 8 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)