Чорновіл Тарас Вячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Вячеславович Чорновіл
Taras Chornovil.jpg
Народився 1 червня 1964(1964-06-01) (53 роки)
Львів, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство/підданство СРСР і Україна
Проживання Київ
Діяльність політичний діяч
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада народний депутат України
Термін III, IV, V, VI скликання.
Партія безпартійний
Конфесія Українська Греко-Католицька Церква
Батько Чорновіл Вячеслав Максимович
Родичі Вячеслав Чорновіл (батько)
Олена Антонів (мати)
Пашко Атена (мачуха)
Дружина Марія
Діти сини: Максим, Богдан, Маркіян
Сторінка в інтернеті chornovil.openua.net

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
3-го скликання
Народний Рух України 5 липня 2000 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Тара́с В′ячесла́вович Чорнові́л (нар. 1 червня 1964, Львів) — український політичний діяч, Народний депутат України III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1 червня 1964 року в місті Львів. Батько — політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України Вячеслав Чорновіл (1937—1999). Мати — український культурний і церковний діяч, медик Олена Антонів (1937—1986).

  • 1981—1982 — лаборант Львівського політехнічного інституту.
  • 1982—1984 — служба в армії, смт Озерне Житомирська область.
  • 1984—1989 — санітар операційного відділення Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
  • 1986—1991 — студент біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
  • 1987—1988 — технічний редактор самовидавного журналу «Український вісник».
  • 1988—1990 — видавець і головний редактор самвидавної газети «Молода Україна».
  • Член УГҐ (1987—1988), УГС (1988—1989), СНУМ (1988—1990). Учасник Львівського дискусійного клубу (1988—1989), Українського культурологічного клубу(1988—1989).
  • 1990—1994 — депутат Львівської обласної ради.
  • 1990—1992 — керівник Української незалежної видавничо-інформаційної спілки.
  • 1993—1997 — заступник директора, пізніше директор, науково-видавничого підприємства «Мета».
  • 1993—1997 — головний редактор видавництва «Стрім».
  • 1998—1999 — радник голови НРУ В. Чорновола.
  • З травня 1999 — керівник агітаційного відділу НРУ, помічник-консультант народного депутата України Г. Удовенка.
  • З 1999 — головний редактор газети «Час».
  • З грудня 2000 — член президії Громадського комітету опору «За правду».
  • З лютого 2001 — член ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку».
  • З травня 2001 — член ПРП.

Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 рр.

Грудень 2004 — січень 2005 — довірена особа кандидата на пост Президента України Януковича, керівник виборчого штабу. За перехід у команду Януковича представники демократичних сил назвали Тараса зрадником. Громадська організація «Пора» визнала його переможцем у номінації «Зрадник року»[1][2].

Освіта[ред.ред. код]

  • 1986—1991 — Львівський національний університет, біологічний факультет (н/в).
  • 2001 — Інститут підвищення кваліфікації при Львівському національному університеті (2001) (спеціальність — «міжнародне право»).

Парламентська діяльність[ред.ред. код]

Тарас Чорновіл під час акції «Україна без Кучми»

Народний депутат України 3-го скликання з червня 2000 по травень 2002, виборчий округ № 115, Львівська область. На час виборів: головний редактор газети «Час», член НРУ. Член фракції НРУ (липень 2000 — лютий 2001), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з лютого 2001). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з липня 2000).

Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по травень 2006, виборчий округ № 116, Львівська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». За 65,99 %, 9 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2004), позафракційний (березень — квітень 2004), уповноважений представник групи «Центр» (квітень — грудень2004), уповноважений представник фракції «Регіони України» (грудень 2004 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Голова підкомітету з питань бюджетного забезпечення органів місцевого самоврядування Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 по листопад 2007 від Партії регіонів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006), голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (листопад 2007-червень 2009), позафракційний (червень 2009 — лютий 2011), групи «Реформи заради майбутнього» (лютий 2011 — лютий 2012), позафракційний (з лютого 2012). Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2007).

2 жовтня 2008 року прийняв рішення покинути ряди Партії регіонів.

9 червня 2009 року політрада Партії регіонів виключила Чорновола зі своєї фракції.

16 лютого 2011 року увійшов до депутатської групи «Реформи заради майбутнього». Вийшов з неї 9 лютого 2012 року через скандал навколо записів Романа Забзалюка[3].

Родина[ред.ред. код]

  • Дружина Марія — програміст.
  • Виховують трьох синів: Максима, Богдана і Маркіяна.

Нагороди[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

  • Захоплення: гірський і автотуризм, фотографія.[джерело?]

Цитати[ред.ред. код]

« ...Коли я бачу, як Янукович розправляється з тими, хто є невигідними партнерами для Росії або для групи Хорошковсього-Льовочкіна, і як він боїться слово сказати цим людям, то у мене з’являється відчуття, що насправді керують усім напряму приставлені до нього «смотрящие», а він — так, весільний генерал.[4]  »

11 квітня 2017 року колишній депутат ВРУ Тарас Чорновіл заявив, що «…Всі, хто працює в Росії (трудові мігранти з України), за рідкісним винятком, підписали угоду про співпрацю з ФСБ. Це навіть не обговорюється. Немає жодного поїхавшого на заробітки в РФ українця, якого б там не завербувала ФСБ»[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]