Чорновіл Тарас Вячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Вячеславович Чорновіл
Taras Chornovil.jpg
Народився 1 червня 1964(1964-06-01) (53 роки)
Львів, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Проживання Київ
Діяльність політичний діяч
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада народний депутат України
Термін III, IV, V, VI скликання.
Партія безпартійний
Конфесія Українська Греко-Католицька Церква
Батько Чорновіл Вячеслав Максимович
Родичі Вячеслав Чорновіл (батько)
Олена Антонів (мати)
Пашко Атена (мачуха)
Дружина Марія
Діти сини: Максим, Богдан, Маркіян
Сторінка в Інтернеті http://www.chornovil.openua.net
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
3-го скликання
Народний Рух України 5 липня 2000 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Тара́с В′ячесла́вович Чорнові́л (нар. 1 червня 1964, Львів) — український політичний діяч, Народний депутат України III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1 червня 1964 року в місті Львів. Батько — політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України Вячеслав Чорновіл (1937—1999). Мати — український культурний і церковний діяч, медик Олена Антонів (1937—1986).

  • 1981—1982 — лаборант Львівського політехнічного інституту.
  • 1982—1984 — служба в армії, смт Озерне Житомирська область.
  • 1984—1989 — санітар операційного відділення Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
  • 1986—1991 — студент біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
  • 1987—1988 — технічний редактор самовидавного журналу «Український вісник».
  • 1988—1990 — видавець і головний редактор самвидавної газети «Молода Україна».
  • Член УГҐ (1987—1988), УГС (1988—1989), СНУМ (1988—1990). Учасник Львівського дискусійного клубу (1988—1989), Українського культурологічного клубу(1988—1989).
  • 1990—1994 — депутат Львівської обласної ради.
  • 1990—1992 — керівник Української незалежної видавничо-інформаційної спілки.
  • 1993—1997 — заступник директора, пізніше директор, науково-видавничого підприємства «Мета».
  • 1993—1997 — головний редактор видавництва «Стрім».
  • 1998—1999 — радник голови НРУ В. Чорновола.
  • З травня 1999 — керівник агітаційного відділу НРУ, помічник-консультант народного депутата України Г. Удовенка.
  • З 1999 — головний редактор газети «Час».
  • З грудня 2000 — член президії Громадського комітету опору «За правду».
  • З лютого 2001 — член ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку».
  • З травня 2001 — член ПРП.

Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 рр.

Грудень 2004 — січень 2005 — довірена особа кандидата на пост Президента України Януковича, керівник виборчого штабу. За перехід у команду Януковича представники демократичних сил назвали Тараса зрадником. Громадська організація «Пора» визнала його переможцем у номінації «Зрадник року»[1][2].

Освіта[ред.ред. код]

  • 1986—1991 — Львівський національний університет, біологічний факультет (н/в).
  • 2001 — Інститут підвищення кваліфікації при Львівському національному університеті (2001) (спеціальність — «міжнародне право»).

Парламентська діяльність[ред.ред. код]

Тарас Чорновіл під час акції «Україна без Кучми»

Народний депутат України 3-го скликання з червня 2000 по травень 2002, виборчий округ № 115, Львівська область. На час виборів: головний редактор газети «Час», член НРУ. Член фракції НРУ (липень 2000 — лютий 2001), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з лютого 2001). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з липня 2000).

Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по травень 2006, виборчий округ № 116, Львівська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». За 65,99 %, 9 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2004), позафракційний (березень — квітень 2004), уповноважений представник групи «Центр» (квітень — грудень2004), уповноважений представник фракції «Регіони України» (грудень 2004 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Голова підкомітету з питань бюджетного забезпечення органів місцевого самоврядування Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 по листопад 2007 від Партії регіонів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006), голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (листопад 2007-червень 2009), позафракційний (червень 2009 — лютий 2011), групи «Реформи заради майбутнього» (лютий 2011 — лютий 2012), позафракційний (з лютого 2012). Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2007).

2 жовтня 2008 року прийняв рішення покинути ряди Партії регіонів.

9 червня 2009 року політрада Партії регіонів виключила Чорновола зі своєї фракції.

16 лютого 2011 року увійшов до депутатської групи «Реформи заради майбутнього». Вийшов з неї 9 лютого 2012 року через скандал навколо записів Романа Забзалюка[3].

Родина[ред.ред. код]

  • Дружина Марія — програміст.
  • Виховують трьох синів: Максима, Богдана і Маркіяна.

Нагороди[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

  • Захоплення: гірський і автотуризм, фотографія.[джерело?]

Цитати[ред.ред. код]

« ...Коли я бачу, як Янукович розправляється з тими, хто є невигідними партнерами для Росії або для групи Хорошковсього-Льовочкіна, і як він боїться слово сказати цим людям, то у мене з’являється відчуття, що насправді керують усім напряму приставлені до нього «смотрящие», а він — так, весільний генерал.[4]  »

11 квітня 2017 року колишній депутат ВРУ Тарас Чорновіл заявив, що «…Всі, хто працює в Росії (трудові мігранти з України), за рідкісним винятком, підписали угоду про співпрацю з ФСБ. Це навіть не обговорюється. Немає жодного поїхавшого на заробітки в РФ українця, якого б там не завербувала ФСБ»[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]