Чорноглазівка (Богодухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чорноглазівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Громада Золочівська селищна громада
Облікова картка Чорноглазівка 
Основні дані
Засноване 1720
Населення 255
Площа 1,015 км²
Густота населення 251,23 осіб/км²
Поштовий індекс 62209
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°14′08″ пн. ш. 36°03′14″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 36.05389° сх. д. / 50.23556; 36.05389Координати: 50°14′08″ пн. ш. 36°03′14″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 36.05389° сх. д. / 50.23556; 36.05389
Середня висота
над рівнем моря
169 м
Водойми річка Спорельтівка
Місцева влада
Адреса ради 62251, Харківська обл., Золочівський р-н, с-ще Калинове, м-н Конституції, 1, тел
Сільський голова Соломаха Олексій Іванович
Карта
Чорноглазівка. Карта розташування: Україна
Чорноглазівка
Чорноглазівка
Чорноглазівка. Карта розташування: Харківська область
Чорноглазівка
Чорноглазівка
Мапа
Мапа

Чорногла́зівка — село в Україні, у Золочівській селищній громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення становить 255 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Чорноглазівка ​​розташоване між річками Лопань і Уди (6,5 км), у верхів'ях балки Солоний Яр, якою протікає річка Спорельтівка з кількома загатами.

На відстані 3 км розташоване селище Калинове.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 970 осіб (461 чоловічої статі та 509 — жіночої), налічувалося 85 дворових господарства[1].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Миронівці та Чорноглазівці — 63 людей[2].

22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[3]

Також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 837—838 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 19 грудня 2015.
  3. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.