Чорноморський флот Російської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорноморський флот Російської імперії
Черноморский флот Российской империи
Aivazovsky - Black Sea Fleet in the Bay of Theodosia.jpg
Чорноморський флот у Феодосії напередодні Кримської війни. Картина Івана Айвазовського
На службі 1783 — 1856
кінець XIX ст. — 1918
Країна  Російська імперія
Вид  Російський імператорський флот
Тип військово-морський флот
Гарнізон/Штаб Севастополь
Війни/битви Російсько-турецька війна (1787—1792)
Війна другої коаліції
Російсько-турецька війна 1806—1812
Російсько-турецька війна 1828—1829
Кримська війна
Революція 1905—1907
Перша світова війна

Чорноморський флот Російської імперії веде свій початок від російського військового флоту, створеного на Чорному морі після приєднання Криму з кораблів Азовської і Дніпровської флотилій.

Створення флоту[ред.ред. код]

Вранці 1 травня 1783 року 16 великих вітрильних кораблів Дніпровської флотилії увійшли в Ахтіарську гавань і стали на якорях у теперішній Севастопольській головній бухті. Наступного дня, 2 травня, в бухту ввійшла Азовська флотилія Ф. Клокачова. За козацьким звичаєм Сидір Білий вітав побратимів з Дону гарматним салютом, а потім бенкетом на своєму флагманському кораблі [1].

У 1785 році був затверджений перший штат Чорноморського флоту у складі 12 лінійних кораблів, 20 фрегатів, 5 шхун, 23 транспортних судів, особового складу - 13,5 тисяч чоловік. Для управління флотом в Херсоні було створено Чорноморське адміралтейство.

Вітрильний флот - розвиток і бойове використання[ред.ред. код]

У XVIII-XIX століттях Чорноморський флот успішно діяв у війнах Російської імперії з Османською імперією, Францією і іншими державами. Будівництво і перемоги Чорноморського флоту пов'язані з іменами видатних флотоводців : Ф. Ф. Ушакова, Д. М. Сенявіна, М. П. Лазарєва, П. С. Нахімова, М. І. Войновича та інших.

Російсько-турецька війна 1787-1792[ред.ред. код]

Незважаючи на чисельну перевагу турецького флоту, Чорноморський флот завдав йому великих поразок у битвах у Фідонісі (1788), в Керченській битві (1790), біля Тендри (1790) і біля мису Каліакрія (1791). У війні яскраво проявилося мистецтво адмірала Ф. Ф. Ушакова, що командувало ескадрою, а в 1790 -1798 - усім Чорноморським флотом. У 1789 році в Миколаєві була закладена кораблебудівна верф, і сюди з Херсону було переведено Чорноморське адміралтейство.

Війна з Францією[ред.ред. код]

Під час війни з Францією ескадра Чорноморського флоту під командуванням Ушакова вела в 1798 -1800 роках бойові дії в Середземному морі, звільнила Іонічні острови, Корфу острова Корфу.

Російсько-турецька війна 1806-1812[ред.ред. код]

У 1807 році ескадра під командуванням віце-адмірала Д. М. Сенявіна, діючи в Егейському морі, розгромила турецький флот в Дарданельській і Афоні битвах.

Російсько-турецька війна 1828-1829[ред.ред. код]

Чорноморський флот сприяв наступу військ на Балканському і Кавказькому театрах військових дій. Нев'янучою славою покрив себе бриг "Меркурій", що отримав перемогу у бою з двома турецькими лінійними кораблями. До середини XIX століття Чорноморський флот був найкращим вітрильним флотом у світі і включав 14 вітрильних лінійних кораблів, 6 фрегатів, 4 корвети, 12 бригів, 6 пароходофрегатів та ін.

Кримська війна[ред.ред. код]

Докладніше: Кримська війна

Кримська війна 1853-1856 велася Росією з коаліцією Франції, Османською імперією, Великою Британії і Сардинії за панування на Балканах, у басейні Чорного моря, на Кавказі. Під час кримської війни ескадра під командуванням віце-адмірала П. С. Нахімова розгромила турецьку ескадру в Синопській битві 1853 року. Під час Севастопольської оборони 1854-1855 чорноморських моряків під керівництвом адмірала В. О. Корнілова, віце-адмірала П. С. Нахімова і В. І. Істоміна героїчно билися на суші. Частина кораблів була затоплена, інші надавали артилерійську підтримку сухопутним військам. У Кримській війні Росія зазнала серйозної поразки. За Паризьким мирним договором 1856 Російська імперія була позбавлена права мати військовий флот на Чорному морі. Це обмеження було скасоване в 1871 році.

Відродження флоту[ред.ред. код]

Спуск броненосця "Чесма" в Севастополі. 1886 рік (А. К. Беггров).

У кінці XIX століття Чорноморський флот був відроджений як паровий броненосний флот, який був збудований у Миколаєві і Севастополі броненосці були потужнішими і більшими, чим кораблі аналогічного класу на Балтиці. Причина цього криється в тому, що міжнародні угоди забороняли прохід військових кораблів через Босфор і Дарданелли, і в штабах регулярно будувалися плани по їх захопленню, а контролююча їх Османська імперія і Велика Британія, що стоїть за нею вважалися вірогіднішими супротивниками, ніж дуже віддалена Японія або дружня Німеччина. До того ж на Балтиці значна частина коштів йшла на будівництво крейсерів - винищувачів торгівлі, а броненосці довго не могли позбавитися від ярлика кораблів берегової оборони. Таким чином, аж до кінця 90-х років Чорноморський флот мав в розпорядженні куди повноцінніші лінкори, ніж Балтійський, і усього до початку XX століття у складі Чорноморського флоту було вже 7 ескадрених броненосців, 1 крейсер, 3 мінних крейсера, 6 канонерських човнів, 22 міноносця та ін.

1905-1907[ред.ред. код]

Докладніше: Революція 1905—1907

У 1905 році на флоті вибухнуло повстання на броненосці "Князь Потемкін-Таврійський" і крейсері "Очаків" (Севастопольське повстання).

Перша світова війна[ред.ред. код]

До початку Першої світової війни у складі Чорноморського флоту було 6 лінкорів (додредноутів), 2 крейсери, 17 есмінців, 12 міноносців, 4 підводні човни.

Порівняльні дані типів лінійних кораблів російського і турецького флотів Р.М.Мельников Лінійні кораблі типу "Імператриця Марія". — Сптб : «Гангут», 1993.

Назва Водотоннажність, т Швидкість, уз. Озброєння
Росія
«Євстафій» 12 810 16,2 4 х 305, 4 х 203, 12 х 152, 14 х 75; 2 х ТА-450
«Імператриця Марія» 22 600 21,0 12 х 305, 20 х 130, 5 x 75; 4 х ТА -450
Туреччина
«Решад I» 23 400 21,0
«Осман I» 28 000 22,5
«Явуз» («Гебен») 23 000 28,4 10 x 280, 12 x 150, 12 x 88-мм; 4 х ТА-500мм

Військові дії перших років війни показали, що лінкори додредноутного типу не можуть ефективно протистояти кораблям нового типу : бригада російських лінкорів до 1916 року не змогла присікти дії в Чорному морі німецького лінійного крейсера "Гебен". Тому прискореним темпом було завершено спорудження трьох лінкорів-дредноутів : "Імператриця Марія", "Катерина Велика". Третій дредноут "Імператор Олександр III" був введений в дію вже після Лютневої революції. А четвертий дредноут "Імператор Микола I" був спущений на воду, але до складу флоту до кінця війни не увійшов. За роки війни до складу флоту було введено 9 есмінців, 10 підводних човнів, 2 авіатранспорти та ін. 8 січня 1916 року сталося зіткнення "Гебена" з "Катериною Великою". Користуючись перевагою в швидкості "Гебену" і цього разу вдалося піти, але більше (до кінця 1917 року) німецький крейсер в Чорному морі не з'являвся. З 1914 по 1917 роки Чорноморський флот активно сприяв сухопутним військам Кавказького фронту на приморських напрямах. Після більшовицького перевороту в Петрограді централізоване управління флотом було порушено: 16 грудня 1917 року в Севастополі був створений Військово-революційний комітет, який узяв владу у свої руки, внаслідок чого флот втратив боєздатність.

Загибель флоту[ред.ред. код]

За вказівкою уряду Радянської Росії на чолі з Леніним Чорноморський флот Російської імперії був затоплений.

Есмінці «Керч» (командир Кукель) і «Лейтенант Шестаков» почали буксирування кораблів на рейд, на есмінцеві «Гаджибей» був піднятий сигнал «Гину, але не здаюся». О 15.45 почалося затоплення кораблів в Цемеській бухті. Есмінець, що затопив кораблі, «Керч» пішов до Туапсе, де і затопився сам.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]