Чорній Володимир Павлович

Володимир Чорній
Народився	15 липня 1931(1931-07-15) село Киданів, тепер Бучацького району Тернопільської області
Помер	3 лютого 2018(2018-02-03) (86 років) Львів, Україна
Країна	Україна
Національність	українець
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Посада	ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Нагороди
Чорній Володимир Павлович у Вікісховищі

Володимир Павлович Чорній (15 липня 1931, с. Киданів, нині Тернопільської області — 3 лютого 2018, м. Львів) — український історик, колишній ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Кандидат історичних наук (2005), доцент (1971), професор (2008).

Біографія

Народився в родині сільського ремісника-тесляра. Початкову освіту здобував у рідному селі. Деякий час навчався у Чортківській та Станиславівській гімназіях, а потім — у Бучацькій середній школі № 2^{[джерело?]} Тернопільської області, де у 1948 році отримав атестат зрілості. У 1948 році вступив на історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, який закінчив з відзнакою у 1953 році.

У 1953—1956 роках — аспірант кафедри історії південних і західних слов'ян Львівського університету імені Івана Франка. Кандидатську дисертацію «Квітневе повстання в Болгарії 1876 р.» (науковий керівник — професор О. Бейліс) захистив у 1966 році. Вчене звання доцента присвоєно у 1971 році.

У 1956—1959 роках — асистент кафедри історії південних і західних слов'ян Львівського університету імені Івана Франка. У 1959—1960 роках — помічник проректора Львівського університету імені Івана Франка. У 1960—1967 роках — старший викладач кафедри історії СРСР, та одночасно, у 1964—1965 роках — заступник декана загальнонаукового факультету Львівського університету імені Івана Франка.

У 1967—1968 роках — заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів Львівського обласного комітету КПУ.

У 1968—1973 роках — ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

Від 1973 року продовжував працювати у Львівському університеті. У 1973—1983 роках — завідувач кафедри історії південних і західних слов'ян. Одночасно, у 1973—1976 роках — декан історичного факультету. У 1983—1994 роках — доцент кафедри історії південних і західних слов'ян. У 1994—1997 роках — завідувач кафедри історії слов'янських країн. З 1997 року — доцент, професор кафедри історії слов'янських країн (історії Центральної та Східної Європи) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Декілька разів виїжджав за кордон для ознайомлення з роботою вищих навчальних і наукових закладів, а також проведення наукових досліджень, зокрема до Болгарії (Великотирновський університет), Польщі (Жешувська вища педагогічна школа), Угорщини (Печський педінститут), ФРН (Сербський інститут в м. Будишині). У 1980—1981 роках працював у порядку обміну лекторами у Великотирновському університеті імені Святих Кирила і Мефодія у Болгарії.

Від 1974 року (з перервою) — відповідальний редактор наукового збірника «Українське слов'янознавство» — «Проблеми слов'янознавства»; з 1989 по 2007 рік — голова славістичної комісії НТШ. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1992 року). З 1992 року — директор Інституту славістики Львівського університету. З 1992 року — голова постійного оргкомітету міжнародних славістичних колоквіумів, які щорічно проводяться у Львівському університеті.

Сфера наукових зацікавлень: історія південних і західних слов'ян, зокрема болгарський національно-визвольний рух середини XIX століття, українсько-слов'янські взаємини та історія славістики.

Похований у родинній гробниці на Янівському цвинтарі.

Найважливіші праці

• «Болгарська еміграція в період підготовки Квітневого повстання 1876 р.» // Питання загальної історії. — Львів, 1959. — С. 86-102
• «Героическая эпопея болгарского народа. Апрельское восстание 1876 года.» — Львов, 1976
• «Незабываемый подвиг. Некоторые аспекты русско-турецкой войны 1877—1878 гг. и освобождения Болгарии от османского ига». — Львов, 1980 (у співавторстві)
• «Развитие исторической болгаристики в Украинской ССР» // I Международен Конгрес по българистика. — София, 1981
• «Лужицькі серби. Посібник з народознавства» — Львів-Будишин, 1997 (у співавторстві)
• «Історія країн Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних та гуманітарних факультетів» / За ред. Л. Зашкільняка. — Львів, 2001. — 652 с. (у співавторстві)
• «Слов'янознавчі студії: статті, виступи та ювілейні матеріали. З нагоди 70-річчя від дня народження.» — Львів, 2002. — 370 с.
• «Історія Болгарії». — Львів, 2007. — 404 с.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (1969)
• три болгарські урядові медалі (1978, 1981, 1984)
• почесний знак «Марін Дрінов» Болгарської академії наук (2010)

Джерела

• Матейко Р., Мельничук Б. Чорній Володимир Павлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 602—603. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

• Чорній Володимир Павлович
• Чорній Володимир Павлович